Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-6234/11/2702
15.05.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кондрак Н.Й.,
суддів Горошко Н.П. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Лугвіщик А.М.) від 28.11.11 у справі №2а-6234/11/2702
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр. Гер. Сталінграду, 56, м. Севастополь, 99059)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни".
Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28.11.11 у справі № 2а-6234/11/2702 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" - задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги за період з квітня 2011 року до 22 липня 2011 року розрахунку згідно ЗУ "Про державний бюджет України на 2011 р." від 23.12.2010 року №2857-VI, з квітня 2011 року - 764 грн. в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком та врахуванням проведених виплат. В решти позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки не прийняв до уваги, що для підвищення до пенсії поняття "мінімальна пенсія за віком" не застосовується; відсутній порядок розрахунку підвищення, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; передбачене статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначення розміру мінімальної пенсії за віком застосовується для розрахунку пенсії, призначеної відповідно до цього Закону; фінансування виплат підвищення здійснюється з Державного бюджету України, з посиланням на Закон України від 14 червня 2011 №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Постанову Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011.
У судове засідання 15.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідачем у спірний період позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виплачувалось не в повному обсязі.
Правовідносини сторін регулюються статтями 3, 19, 21, 22, 152 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 (зі змінами та доповненнями), в редакції, що діяла в спірний період (далі - Закон № 2195-IV).
Право на отримання підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком і невизначеність на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації конституційної гарантії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Головним розпорядником коштів для виплати підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є Пенсійний фонд України.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях №6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008, №26-рп/2008 від 27.11.2008 зазначив, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 з урахуванням фактично виплаченого підвищення за вказаний період.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є правомірним.
Доводи відповідача неправомірні, неспроможні та спростовуються нормами діючого законодавства України.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 163, 167, 169, частиною першою статті 195, статтями 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28.11.11 у справі №2а-6234/11/2702 - залишити без задоволення.
2.Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 28.11.11 у справі №2а-6234/11/2702 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.Й. Кондрак