Справа: № 2а-3568/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк А.І.;
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
30 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахування та виплати основної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування та виплати основної пенсії із розрахунку не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати з січня 2011 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року позов було задоволено, визнано протиправними дії ГУПФУ в м. Києві щодо не нездійснення нарахування і виплати позивачу основної пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити такі виплати з 01.01.2011, з урахуванням проведених виплат.
На вказану постанову ГУПФУ в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, позивач належить до осіб, які є інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до постраждалих осіб 1 категорії.
Відповідно до ст. 50 цього Закону (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, а розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійні виплати здійснювались позивачу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 № 654.
Проте, з огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно здійснював пенсійні виплати позивачу в меншому розмірі ніж це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 (набрала законну силу з 23.07.2011), п.1 якої встановлено, що особам які є інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до постраждалих осіб 1 категорії додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується у розмірі 15% прожиткового мінімуму, п. 3 встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів 3 групи - 980 грн.
Тобто, з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 № 745, а тому суд першої інстанції мав зазначити кінцевий строк - 22.07.2011, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки постанова суду ухвалена після набуття чинності вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ГУПФУ в м. Києві необхідно задовольнити частково, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року - змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 01 січня 2011 року» змінити на «з 01.01.2011 по 22.07.2011», оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права. В решті постанову - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року - змінити: в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 01 січня 2011 року» змінити на «з 01.01.2011 по 22.07.2011».
В решті постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.