Справа № 740/1756/13-к
Провадження № 1-кп/740/92/13
21 травня 2013 рокум.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Бережняка В.Д.
при секретарі Полторацькій В.М.
за участю прокурора Мозкового В.Г.
адвоката ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині кримінальне провадження №12012260180000019 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого в ПП «Мережі сучасної безпеки» м.Києва на посаді монтажника слабо точного обладнання, неодруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України;
На початку вересня 2012 року ОСОБА_4, перебуваючи в м.Ніжині побачив бетонні плити в кількості 143 штуки, які знаходились на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та належали ОСОБА_2
В кінці вересня 2012 року ОСОБА_4 стало відомо про те, що мешканець м.Києва ОСОБА_5 має намір придбати бетонні плити для проведення будівництва.
Маючи умисел на вчинення таємного викрадення бетонних плит, що належать ОСОБА_2, ОСОБА_4, ввівши в оману ОСОБА_5, повідомив йому неправдиву інформацію про те, що він ніби то являється власником 143 бетонних плит, які розташовані в АДРЕСА_2 та може продати плити вартістю 250 грн. за плиту.
ОСОБА_5, будучи введеним в оману щодо фактичного власника бетонних плит, в кінці вересня 2012 року в м.Ніжині по вул.Шевченка біля автобусної зупинки «ТПО» передав ОСОБА_4 гроші в сумі 3 000 грн., як передоплату за бетонні плити та домовившись про сплату всієї суми 12 000 грн. після перевезення плит.
09 жовтня 2012 року ОСОБА_5 біля 15 год. прибув у м.Ніжин до місця знаходження бетонних плит, належних ОСОБА_2, та з використанням вантажної техніки став їх завантажувати.
ОСОБА_2, будучи повідомленим про даний факт, прибув на місце події та перешкодив ОСОБА_5 вивезти бетонні плити, в кількості 143 штуки, вартістю 419 грн. за одну бетонну плиту на загальну суму 59 917 грн., що є значною шкодою для потерпілого.
Таким чином, злочин не було доведено до кінця з причини, що не залежали від волі ОСОБА_4
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані по ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому (крадіжка).
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав і пояснив, що у вересні 2012 року перебуваючи в м.Ніжині, виїжджаючи з міста з лівої сторони біля АЗС на земельній ділянці побачив бетонні плити, які зберігалися на неогородженій ділянці та ніким не охоронялися. Він вважав, що дані бетонні плити належать Ніжинському консервному заводу, тому зайшовши на прохідну, його зустрів охоронник, який повідомив, що йому нічого невідомо про бетонні плити. Однак він залишив охороннику свій номер телефону та попросив охоронника, повідомити йому будь-яку інформацію про власника бетонних плит. В кінці вересня 2012 року він перебуваючи в м.Ніжині зустрівся з ОСОБА_5, з яким попередньо в ході телефонної розмови домовився збути йому бетонні плити. В ході зустрічі ОСОБА_5 передав йому гроші в сумі 3 000 грн. і сказав, що готовий придбати плити, як він йому повідомив, в кількості 100 штук за 12 000 грн. Крім того, вони домовилися, що він при наступній їх зустрічі надасть ОСОБА_5 документи на плити. Через кілька днів йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що під час того, як він почав завантажувати плити, до нього підійшов чоловік, який представився власником бетонних плит і що цей власник викликав працівників міліції. В скоєному розкаюється.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 09 жовтня 2012 року коли він приїхав на земельну ділянку, де побачив вантажний автомобіль та кран, який здійснював завантаження належних йому бетонних плит. Коли він підійшов до осіб, що здійснювали завантаження, ті повідомили йому, що вони найняті ОСОБА_5 який купив ці плити для перевозки їх у м.Київ. Він викликав працівників міліції які і перешкодили здійснити крадіжку.
За таких обставин, згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши обвинуваченого, потерпілого суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковано по ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, що завдало значної шкоди потерпілому (крадіжка).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст.66-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, відсутність обставини що обтяжують покарання, що пом'якшують покарання є його перша судимість, на утриманні є батьки пенсіонери, неповнолітній син, вважає за можливим призначити йому покарання у виді позбавлення волі з приміненням ст. 75 КК України звільнивши від відбування покарання з випробовуванням.
По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди у сумі 25000грн. В суді ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 змінили позовні вимоги і просили стягти моральну шкоду тільки з ОСОБА_4 в сумі 5000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, тому суд вважає, що їх слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним по ст.ст.15 ч.3, 185 ч. 3 КК України і призначити покарання у вигляді 3(три) роки і 6(шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст..75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням встановивши іспитовий строк 1(оди) рік і 6(шість) місяців.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в силу не обирати.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 5000(п'ять тисяч) грн.. моральної шкоди.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду В.Д. Бережняк