11.5
Іменем України
16 травня 2013 року Справа № 812/3785/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Островської О.П.,
при секретарі: Тельдековій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанов про накладення штрафу, -
01 березня 2013 року до Ленінського районного суду міста Луганська надійшов адміністративний позов Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою судді від 11 березня 2013 року за вищевказаним позовом було відкрито провадження.
Усною ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 26 березня 2013 року до участі по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2.
26 березня 2013 року ухвалою суду позовну заяву Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанов про накладення штрафу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду Луганської області.
18 квітня 2013 року за вх. №13570 вказана адміністративна справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.02.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Луганській області Щербатюк Ю.Г. було винесено постанову про накладення штрафу на головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у розмірі 1020,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №35189545 за виконавчим листом №2-811/03, виданим 07.11.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська.
Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області не згодне із вищезазначеною постановою, оскільки вона була постановлена необґрунтовано та з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
13 березня 2013 року позивач надав на адресу Ленінського районного суду міста Луганська заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначив, що 08.02.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Луганській області Щербатюк Ю.Г. було винесено постанову про накладення штрафу на головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у розмірі 1020,00 грн. у виконавчому провадженні ВП №35189545 за виконавчим листом №2-811/03, виданим 07.11.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська.
Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області не згодне із вищезазначеною постановою, оскільки вона була постановлена необґрунтовано та з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та 01.03.2013 року подало до Ленінського районного суду міста Луганська адміністративний позов про її оскарження.
04.03.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Луганській області Щербатюк Ю.Г. було винесено постанову про накладення штрафу на головне управління за повторне невиконання рішення суду у розмірі 2040,00 грн., у виконавчому провадженні ВП №35189545 за виконавчим листом №2-811/03, виданим 07.11.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська.
На підставі викладеного позивач просить:
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 08.02.2013 року про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. на Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області у виконавчому провадженні ВП №3518545 за виконавчим листом №2-811/03, виданим 07.11.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 04.03.2013 року про накладення штрафу у розмірі 2040,00 грн. на Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області у виконавчому провадженні ВП №3518545 за виконавчим листом №2-811/03, виданим 07.11.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та заяві про збільшення позовних вимог, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових заперечення на позов (а.с.61-64), у яких серед іншого зазначено, що жодних законних підстав для задоволенні адміністративного не існує, жодних порушень діючого законодавства України під час винесення постанов про накладення штрафу від 08.02.2013 року та від 04.03.2013 року не було. Обставини на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог є необґрунтованими.
У задоволенні адміністративного позову представник відповідача просив відмовити за необґрунтованістю.
У судовому засіданні третя особа проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області надійшов дублікат виконавчого листа №2-811/03 виданого 07.11.2012 року Ленінським районним судом м. Луганська (а.с.68-69), на підставі якого постановою від 09.11.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №35189545 (а.с.70-71). Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №35189545 від 09.11.2012 року головному УПФУ в Луганській області (боржнику) запропоновано самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та надати документальне підтвердження виконання рішення.
У встановлений державним виконавцем строк рішення суду виконано не було, що не заперечувалось позивачем та про що свідчать листи Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надіслані на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області №168/26-2 від 29.01.2013 року (а.с.17) та від 27.11.2012 року №1826/26-02 (а.с.15-16).
У зв'язку з невиконанням Головним управління пенсійного фонду України в Луганській області виконавчого листа №2-811/2003 від 07.11.2012, виданого Ленінським районним судом м. Луганська про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.04.2002 року встановити розмірі пенсій ОСОБА_2 розмірі 477,79 грн., державний виконавець 21.01.2013 року надіслав на адресу боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області вимогу в якій зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги надати інформацію щодо повного та фактичного виконання виконавчого листа №2-811/2003 від 07.11.2012, виданого Ленінським районним судом м. Луганська (а.с.142-143).
У зв'язку з невиконанням Головним управління пенсійного фонду України в Луганській області виконавчого листа №2-811/2003 від 07.11.2012, виданого Ленінським районним судом м. Луганська про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.04.2002 року встановити розмірі пенсій ОСОБА_2 розмірі 477,79 грн., державний виконавець 28.01.2013 року надіслав на адресу боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторну вимогу в якій зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в строк до 28.01.2013 року до 17-00 години надати інформацію щодо повного та фактичного виконання виконавчого листа №2-811/2003 від 07.11.2012, виданого Ленінським районним судом м. Луганська (а.с.146-147).
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у відповідь на ці вимоги державного виконавця надіслало лист від 29.01.2013 року №168/26-2 (а.с.149-150) з повідомленням про невиконання зазначеного рішення суду.
Таким чином, у встановлений державним виконавцем строк рішення суду виконано не було.
У зв'язку з чим державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу від 18.02.2013 року у розмірі 1020,00 грн. (а.с.8).
Вимогою від 18.02.2013 року, яку Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області отримало 21.02.2013 року, про що свідчить запис в журналі вхідної документації (а.с.30-32), державний виконавець зобов'язав боржника у п'ятиденний строк з дня отримання вимоги надати інформацію щодо повного та фактичного виконання виконавчого листа №2-811/2003 від 07.11.2012, виданого Ленінським районним судом м. Луганська (а.с.153-154).
Однак у встановлений державним виконавцем строк рішення Ленінського районного суду м. Луганська виконано не було, відповіді ніякої надано не було, тому 04.03.2013 року державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 2040,00 грн. (а.с.50).
Суд вважає, що зазначені постанови винесені у межах повноважень державного виконавця.
Згідно статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які виникли між сторонами, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець:
здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;
заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Згідно статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, оскільки позивачем у встановлений державним виконавцем строк не було виконано рішення Ленінського районного суду м. Луганська, державний виконавець правильно застосував штрафи постановою від 08.02.2013 року у розмірі 1020,00 грн. та постановою від 04.03.2013 року у розмірі 2040,00 грн.
Доводи позивача про те, що у Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області не було підстав виконувати вищевказане рішення суду від 06.05.2003 року, оскільки воно було ними виконане ще у травні 2012 року на увагу не заслуговують, оскільки на виконання цього рішення відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 18 жовтня 2013 року (а.с.188) видано дублікат виконавчого листа. Зазначена ухвала набрала чинності та підлягає виконанню.
Державним виконавцем на підставі цього дублікату виконавчого листа постановою від 09.11.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №35189545 (а.с.70-71). Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження ніким не оскаржена та є чинною.
Крім того, ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 01 березня 2013 року роз'яснено, що дублікат виконавчого листа №20811/2003 від 07.11.2012 року виданий Ленінським районним судом м. Луганськ про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.04.2002 року встановити розмірі пенсії на користь ОСОБА_2 у розмірі 477,79 грн. тобто з урахуванням двох спірних надбавок, на всі подальші перерахування проводити з обліком цих надбавок у відсотковому відношенні,включаючи їх до суми грошового забезпечення, підлягає виконанню (а.с.192).
Таким чином, постанови державного виконавця про накладення штрафу 08.02.2013 року та від 04.03.2013 року є такими, які винесені у рамках Закону України «Про виконавче провадження» та скасуванню не підлягають.
Доводи позивача про те, що на теперішній час змінено норми чинного законодавства, а тому виплати зазначені в рішенні Ленінського районного суду м. Луганська в частині перерахунку пенсії після 01.01.2012 року, не повинні здійснюватися відносно ОСОБА_2, не впливають на правомірність постанов державного виконавця про накладення штрафу від 08.02.2013 року та від 04.03.2013 року, тому що державний виконавець не наділений повноваженнями при надходженні до нього виконавчого документа давати оцінку судовому рішенню на підставі якого видано цей виконавчий документ, та приймати рішення щодо того виконувати чи не виконувати це судове рішення. Надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення можуть лише суди, переглядаючи ці рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
У даному випадку позивачем не надано доказів того, що рішення Ленінського районного суду м. Луганська 02.09.2002 року, ухвала Ленінського районного суду м. Луганська від 18.02.2012 року та ухвала Ленінського районного суду м. Луганська від 01.03.2013 року скасовані у встановленому законодавством порядку.
З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування постанов про накладення штрафу - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 20 травня 2013 року.
Суддя О.П. Островська