ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2013 р. Справа № 809/1230/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Кобринської Л.М.
представника позивача Борсука Д.Я.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6513,80 грн., -
Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6513,80 грн.
Позов мотивовано тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 6512,50 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 1,30 грн. Адміністративно-господарські санкції були застосовані за не працевлаштування інваліда у 2012 році згідно вимог законодавства, що підтверджується звітом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 форми №10-ПІ та розрахунком заборгованості Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що ним дотримано норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", створено робоче місце для працевлаштування інваліда у відповідності до нормативу, надано державній службі зайнятості інформацію про вакантне робоче місце для інваліда та незайняте ним. Крім того зазначив, що у засобах масової інформації ним було розміщено оголошення про наявність вакансії для інваліда. За таких обставин вважає, що підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені в суму 6513,80 грн. у Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не має.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зареєстрований Тисменицькою районною державною адміністрацією 05.05.1999 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрації серії НОМЕР_1 (а.с.15).
Крім того, відповідач, як роботодавець зареєстрований в Івано-Франківському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.
Приписами статті 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно до нормативу забезпечують працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідача кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях становить 1 особа, а середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 9 осіб.
З копії Звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік № 10 -ПІ випливає, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб.
Працевлаштування інваліда відповідачем в 2012 році не відбулося.
Пунктом 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що вид діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - роздрібна торгівля (а.с.6). Відповідно до вимог законодавства відповідачем було виділено та створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда ІІ-ІІІ групи на посаду продавця продовольчих товарів, що відповідає кількості робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів згідно нормативу. Також, відповідачем надавалася, на вказану вакантну посаду, державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інваліда, що підтверджується поданими копіями звітів про наявність вакансій форми 3-ПН станом на 09.04.2012 року (а.с.16).
У 2012 році Івано-Франківським міським центром зайнятості інваліди на зайняття вакантної посади у відповідача не направлялися.
Згідно з статтею 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, обов'язок їх працевлаштування під час їх звернення чи направлення, а не обов'язок примусового прийняття на роботу.
На виконання таких обов'язків, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у засобах масової інформації розміщувалися оголошення про наявність вакантної посади продавця продовольчих товарів з інвалідністю ІІІ та ІІ групи, що підтверджується матеріалами справи (а.с.17-20).
Представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позову послався на вимоги ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", які вважає порушеними відповідачем, з приводу щомісячного подання центрам зайнятості адміністративних даних у повному обсязі про наявність вільних місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Суд вважає таке обґрунтування позивача безпідставним, оскільки, як зазначено в ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення", порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
З повідомлення Тисменицького районного центру зайнятості від 14.05.2013 року за №923-06/30-13 вбачається, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за неподання або несвоєчасне подання інформації про наявність вільних робочих місць, відповідно до п.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" штрафні санкції в 2012 році не застосовувалися (а.с.26).
Таким чином, позивачем протиправно застосовано до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адміністративно-господарські санкції та пеня в сумі 6513,80 грн., оскільки відповідачем вжиті необхідні заходи спрямовані на забезпечення прав інвалідів на працевлаштування згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 6513,80 грн. - задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 20.05.2013 року.