Справа № 477/825/13-к
Провадження № 1-кп/477/76/13
15 травня 2013 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого по справі - судді Козаченка Р.В.,
при секретарі - Бітюковій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження №12012160230000201 відносно обвинувачених:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Пересадівка, Жовтневого району Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Золотарьова В.М.,
обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3,
Наприкінці грудня 2011 року, точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе, приблизно о 23 годинні 50 хвилин ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 в АДРЕСА_4 вступили у злочину змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, провадження відносно яких виділено в окреме провадження, направлену на таємне викрадення чужого майна.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, вони направилися на мотоциклі марки «МТ», що належить ОСОБА_2, до домоволодіння АДРЕСА_3, де шляхом вільного доступу проникли на його територію, звідки таємно викрали один кисневий балон, вагою 80 кг, що належав ОСОБА_6, спричинивши останньому матеріальну шкоду в сумі 160 грн.
Обвинувачений ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе винним повністю, та пояснив, що в кінці грудня 2011 року, точну дату він не пам'ятає, перебуваючи в АДРЕСА_4, разом із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили таємно викрасти чуже майно. Під'їхавши на мотоциклі, який належав ОСОБА_2 до будинку АДРЕСА_3, вони шляхом вільного доступу потрапили на територію домоволодіння, звідки таємно викрали кисневий балон, який згодом продали громадянину ОСОБА_7 на металобрухт, а отримані кошти витратили на особисті потреби.
Свої пояснення ОСОБА_1 підтвердив на досудовому розслідуванні в ході проведення слідчого експерименту, де на місці показав та розповів обставини здійсненої ним з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 крадіжки.
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав аналогічні пояснення щодо обставин здійсненої крадіжки майна ОСОБА_6, які також узгоджуються із його свідченнями на досудовому розслідуванні в ході проведення слідчого експерименту за його участю.
Вина обвинувачених, крім власного визнання провини підтверджується письмовими доказами, які досліджені судом в ході розгляду справи по суті.
Протоколом прийняття усної заяви від ОСОБА_6 від 19 квітня 2012 року про викрадення його майна з житлового будинку АДРЕСА_3.
Так, з протоколу огляду місця події від 19 квітня 2012 року слідує, що на території домоволодіння АДРЕСА_3 відсутній один кисневий балон.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 березня 2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, під час якого він на території ПП «ОСОБА_8» в АДРЕСА_5 розповів та показав яким чином він разом із ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викрали кисневий балон наприкінці грудня 2011 року.
Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 1 серпня 2012 року за участю обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно яким кожен з них окремо на місці вказав та підтвердив в присутності понятих яким чином ввечері наприкінці грудня 2011 року вони разом вчинили крадіжку кисневого балону з території будинку АДРЕСА_3
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину обвинувачених доказаною, а їх дії за фактом незаконного заволодіння майном ОСОБА_6 кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Тобто їх вина в пред'явленому на досудовому слідстві обвинуваченні повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.
При призначені покарання суд враховує обставини справи, їх особистості, сімейний стан та інші характеризуючи дані і вважає, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, але з обов'язковим контролем за цим виправленням.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення останнього вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 березня 2013 року і має невідбуте покарання за ним у виді 3-х років позбавлення волі, то остаточне покарання необхідно визначити відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначеним вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 березня 2013 року, яким йому було визначено покарання у виді трьох років позбавлення волі, і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в два роки, поклавши на нього у відповідності зі ст. 76 КК України наступні обов'язки, які він повинен виконати на протязі цього іспитового строку:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 1 рік, поклавши на нього у відповідності зі ст. 76 КК України наступні обов'язки, які він повинен виконати на протязі цього іспитового строку:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженим до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя Р.В.Козаченко