Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 травня 2013 р. Справа №805/5743/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:00
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,
при секретарі судового засідання Булизі В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 968,49 грн. -
за участю представників сторін:
від позивача: Сичової І.О. - за дов. від 10 квітня 2013 року
від відповідача: не з'явився
Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 968,49 грн.
Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 20, 87, 291, 293 Податкового кодексу України. Зазначає, що борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб та по пені, який на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Тому просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручається під розписку. В матеріалах справи наявна розписка про вручення судової повістки. Таким чином, суд вважає, що є підстави вважати, що повістка була вручена належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.
Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.
При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
З наведених норм вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Петровської районної ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на спрощеній системі оподаткування, про що свідчить заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, взята на облік в ДПІ у Петровському районі м. Донецька Донецької області ДПС з 30.04.2004р. (арк. справи 8 - 9, 11 - 12).
Відповідно до п.п. 2 п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.01.2012р. № 1256 відповідачем самостійно обрано 2 групу (арк. справи 8 - 9).
На порушення вказаних пунктів та згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку.
На порушення вказаних пунктів та згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку.
Внаслідок несплати податкового зобов'язання утворилася заборгованість з єдиного податку у сумі 968,49 грн., яка підтверджується позивачем розрахунком суми боргу, зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 4 - 7).
Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідачу була направлена податкова вимога від 23.01.2013р. № 7, яка вручена йому особисто, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 13). Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 968,49 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 968,49 грн. на р/р № 33215866700010, отримувач Петровський УК (місцевий бюджет) Петровський район/код платежу 18050401, ОКПО 38034020, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 травня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 21 травня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.