Справа: № 2а-2069/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Маслій В.І.
Іменем України
13 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Маслія В.І.
Суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок доплат до пенсії,
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.10.2011 року адміністративний позов задоволено частково.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку та проживає в населеному пункті, який віднесений до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 і має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 39 Закону - непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата до пенсії, яка становить одна мінімальна заробітна плата.
Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 126.07.1996 року та Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеними Постановами Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував вказані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Конституції України - право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на вказані виплати в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Між тим, при винесенні рішення судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України - підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України - у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бала Церква Київської області Київської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Бала Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок доплат до пенсії, виклавши абзац п'ятий резолютивної частини постанови наступним чином:
«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.»
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Маслій В.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.