Справа: № 2-а-709/11 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюта Т.Є.
Суддя-доповідач: Маслій В.І.
Іменем України
13 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Маслія В.І.
Суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок додаткової пенсії, підвищення до пенсії та виплати заборгованості,
Постановою суду першої інстанції від 07.02.2011 року позов задоволено. Суд зобов'язав відповідача провести перерахунок та проводити виплату пенсії та доплати до пенсії відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанов КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, отримує пенсію у відповідача та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28 лютого 1991 року, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату
Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст. 39 та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836, колегія суддів вважає, що відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 та 51 зазначеного Закону.
Між тим, при винесенні рішення судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Згідно до ч. 1 ст. 201 КАС України - підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України - у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області - задовольнити частково.
Змінити постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, доплати до пенсії, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови наступним чином: пенсії
«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.»
В решті постанову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Маслій В.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.