Справа № 2-7444/11 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.
Провадження № 22-ц/773/691/13 Категорія:45 Доповідач: Бовчалюк З. А.
15 травня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бовчалюк З. А.
суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.
при секретарі Шереметі Т.Г.
з участю представника позивача ОСОБА_5
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2013 року
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 20134 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Постановлено роз'яснити судове рішення від 05 січня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, а саме: встановити земельний сервітут на право проведення добудови до житлової кімнати з окремим самостійним виходом з улаштуванням приміщень кухні, тамбура, сходів та встановлення воріт з улаштуванням заїзду і проходу до приналежної ОСОБА_3 частини АДРЕСА_1 який знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_4, на підставі державних актів на земельні ділянки: серія ВЛ № 032007 від 22 лютого 2005 року та серія ВЛ № 032070 від 22 лютого 2005 року таким чином, щоб ОСОБА_3 мала можливість провести відповідні добудови та улаштування в межах приналежної їй частини будинку АДРЕСА_1 з входом зі сторони вулиці Гущанської в місті Луцьку, з дотриманням при цьому, діючих будівельно-технічних, протипожежних та санітарних норм, необхідних для реконструкції одноквартирного будинку під двоквартирний по АДРЕСА_1
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені заяви про роз'яснення рішення суду.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову з таких мотивів.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про роз'яснення рішення суду від 05 січня 2012 року суд першої інстанції зазначив, що дане рішення в частині встановлення меж, а саме накладення земельного сервітуту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 є незрозумілим та наявні всі підстави, передбачені ст. 221 ЦПК України для роз'яснення рішення суду.
Однак такі висновки судді не відповідають обставинам справи та зробелені з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналогічні роз'яснення містяться в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі".
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Луцького міськроайонного суду від 05 січня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Ухвалено встановити земельний сервітут на право проведення добудови до житлової кімнати з окремим самостійним виходом з улаштуванням приміщень кухні, тамбура, сходів та встановлення воріт з улаштуванням заїзду і проходу до приналежної ОСОБА_3 частини будинку АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_4 на підставі державних актів на земельні ділянки: серія ВЛ № 032007 від 22 лютого 2005 року та серія ВЛ № 032070 від 22 лютого 2005 року.
Судом встановлено , що встановлення земельного сервітуту відбувалося у зв'язку з ухваленням Луцьким міськрайонним судом 22 червня 2011 року рішення , яким проведено поділ в натурі житлового будинку по АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ас. 50-51). Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10 серпня 2011 року дане рішення суду залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2011 року рішення Луцького міськрайонного від 22 червня 2011 року суду та ухвала апеляційного суду Волинської області від 10 серпня 2011 року скасовані ( а.с 52-53).
Таким чином станом 20 березня 2013 року на день роз'яснення рішення суду були відсутні передбачені законом підстави вважати, що будинок по АДРЕСА_1 поділений між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в натурі , з визначенням конкретних приміщень та необхідних добудов, які потребують земельної ділянки для їх обслуговування з відповідним встановленням сервітуту. Однак, дана обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.
Крім того, як за основу роз'яснення рішення суду від 5 січня 2012 року судом першої інстанції було взято, поданий позивачем ОСОБА_3 висновок № 8079 експертного земельно-технічного дослідження від 15.11.2012 року ( а.с 38-40). Даний висновок не був та з врахуванням дати його складення і не міг бути предметом дослідження під час ухвалення судом рішення, яке клопоче сторона роз'яснити.
За таких обставин у суду були відсутні передбачені законом підстави для роз'яснення рішення суду, а відтак оскаржувана ухвала підлягає до скасування з постановленням нової про відмову у роз'яснені рішення суду від 5 січня 2012 року у даній справі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного районного суду Волинської області від 20 березня 2013 року в даній справі скасувати та постановити нову.
Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 січня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді