79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.05.13 Справа№ 914/1016/13-г
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Міністерства охорони здоров'я України (м. Київ) в особі Державного підприємства «Укрвакцина» (м. Київ)
до відповідача: Приватного підприємства «МеДіС» (м. Львів)
про: стягнення пені у розмірі 609,98 грн., штрафу в розмірі 233,33 грн.
Суддя: В.М. Пазичев
При секретарі: В.С. Пшеничній
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мисяк А.Я. - довіреність №05/13Д від 25.03.2013 року
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Міністерства охорони здоров'я України (м. Київ) в особі Державного підприємства «Укрвакцина» (м. Київ) до Приватного підприємства «МеДіС» (м. Львів) про стягнення пені у розмірі 609,98 грн., штрафу в розмірі 233,33 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.03.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 22.03.2013 року. Ухвалою суду від 22.03.2013 року розгляд справи відкладено до 26.03.2013 року, для надання доказів у справі. Ухвалою суду від 26.03.2013 року розгляд справи відкладено до 22.04.2013 року, для надання доказів по справі. Ухвалою суду від 22.04.2013 року розгляд справи відкладено до 30.04.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 30.04.2013 року розгляд справи відкладено до 13.05.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.03.2013 року, про відкладення від 22.03.2013 року, від 26.03.2013 року, від 22.04.2013 року, від 30.04.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.
13.05.2013 року за вх.№15965/13 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.03.2013 року, про відкладення від 22.03.2013 року, від 26.03.2013 року, від 22.04.2013 року, від 30.04.2013 року не виконав, явку повноважного представника забезпечив.
20.03.2013 року за вх.№7830/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
22.03.2013 року за вх.№8111/13 відповідач подав відзив на позовну заяву.
26.03.2013 року за вх.№8451/13 відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представника позивача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 13.05.2013 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, 19 жовтня 2011 року Міністерство охорони здоров'я України (далі - позивач) та Приватне підприємство «МеДіС» (далі - відповідач) на підставі проведених конкурсних торгів уклали договір № 288/21-24 (далі - Договір) про постачання товару.
Позивач зазначає, що даний договір укладався на виконання державної бюджетної програми КПКВ 2301370 «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих», (Лікування СНІДу).
Позивач вказує, що згідно з пунктом 5.1. Договору, поставка товару здійснювалась відповідно до узгодженого Графіку поставки, що є невід'ємною частиною Договору (п. 12.1. розділу 12 Договору). Також, відповідно до п. 4.2. Договору, Замовник має право передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору про закупівлю, яка передбачається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. №1404, і постачання здійснюється у термін до 30 календарних днів з моменту оплати у розмірі до 100% від ціни Договору на підставі рахунку, виставленого Постачальником.
Згідно з п. 1.1. Договору, Уповноваженим підприємством Міністерства охорони здоров'я України визначено - Державне підприємство «Укрвакцина» МОЗ України.
Відповідно до Укладеного та погодженого Графіку поставки, Постачальник повинен був здійснити постачання наступних товарів:
«Розчин ізотонічний.20 л., уп. Diaton-CD3/3,5 Diff.Diluent, 20л» у кількості 8 одиниць товару, на суму 2 387,92 грн.;
«Буферний розчин фокусуючий, 5л, уп. Diasheath-CD3/3,5, 5л» у кількості 6 одиниць товару, на суму 1 242,00 грн.;
«Детергент (детергент-розчин), 20 л, уп., Dia-Rinse-CD 3,5, 20л.» у кількості 10 одиниць товару, на суму 5 299,20 грн.;
«Очищаючий р-н, уп. Diaclair, 0,5 л.» у кількості 6 одиниць товару, на суму 596,16 грн.;
«Контрольний розчин 4x3 мл., 1л.» у кількості 2 одиниці товару, на суму З 333,24 грн.;
«Лізуючий розчин Dialyse-VIC-CD-3,5, 1л» у кількості 2 одиниці товару, на суму 1162,88 грн.
«Концентрований ферментний очищувач 2 фл. X 50 мл, уп., Dia-EZ Cleaner-D 2фл х 50мл» у кількості 2 одиниці товару, на суму 358,80 грн.
(далі - Товар) на загальну суму 13 784,04 грн., до 15 грудня 2011 року.
Постачальник здійснив постачання товару 14.12.2011 року, відповідно видаткової накладної №РН-0000815 від 12.12.2011 року та поставив:
«Концентрований ферментний очищувач 2 фл. X 50 мл, уп., Dia-EZ Cleaner-D 2фл х 50мл» у кількості 2 одиниці товару, на суму 358,80 грн.
«Детергент (детергент-розчин), 20 л, уп., Dia-Rinse-CD 3,5, 20л.» у кількості 10 одиниць товару, на суму 5 299,20 грн.;
«Буферний розчин фокусуючий, 5л, уп. Diasheath-CD3/3,5, 5л» у кількості 6 одиниць товару, на суму 1 242,00 грн.
Також 14.12.2011 року відповідач здійснив постачання товару згідно видаткової накладної №РН-0000813 від 12.12.2011 року та поставив:
«Розчин ізотонічний.20 л., уп. Diaton-CD3/3,5 Diff.Diluent, 20л» у кількості 8 одиниць товару, на суму 2 387,92 грн.;
«Лізуючий розчин Dialyse-VIC-CD-3,5, 1л» у кількості 2 одиниці товару, на суму 1162,88 грн.
Позивач наголошує, що Постачальник не виконав свої зобов'язання, відповідно до умов Договору, оскільки, станом на 15.12.2011 року, товар «Контрольний розчин 4x3 мл., 1л.» у кількості 2 одиниці товару на суму 3 333,24 грн. не був поставлений.
Позивач зазначає, що, оскільки, відповідач не здійснив постачання товару за Договором, він вчинив дії щодо зриву виконання Державної бюджетної програми КПКВ 2301370 "Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих", (Лікування СНІДу).
Позивач наголошує, що, відповідно до укладеного між Міністерством охорони здоров'я України та ДП «Укрвакцина» МОЗ України договору-доручення від 26.05.2011 року №31/12.01.-22, що був укладений на виконання Наказу МОЗ України від 07.04.2011 року №197, ДП «Укрвакцина» МОЗ України забезпечує контроль за виконанням постачальниками своїх договірних зобов'язань та забезпечує участь у претензійно-позовній роботі у разі недотримання постачальниками умов договорів.
Позивач наголошує, що ДП «Укрвакцина» МОЗ України 31.05.2012 року, на виконання покладених на неї наказом МОЗ України та договором-доручення обов'язків, нарахувало штрафні санкції Постачальнику, оскільки п. 5.1. Договору передбачає поставку товару згідно з Графіком поставки. Так, сума нарахованих штрафних санкцій Постачальнику за непоставку Товару протягом 168 календарних днів (з 15.12.2011 року по 31.05.2012 року) становить 2 414,63 грн.
Розрахунок нарахованих штрафних санкцій у сумі 2 414,63 грн. було надіслано відповідачу у претензії від 31.05.2012 року №01.05.20-09/505.
ПП "Медіс" надіслало на адресу позивача заперечення від 13.06.2012 року №138-06/12, у якому зазначило, що не бачить юридичних підстав для задоволення вимог Позивача, оскільки останній стверджує, що свої зобов'язання в строк, передбачений п. 4.2. Договору, відповідач не виконав, чим порушив умови Договору, тому, згідно ч.1 ст. 663 ЦК України, ст. 612 ЦК України, ч.2 ст. 231 ГК України, позивач стверджує, що сума, яку необхідно стягнути з відповідача ПП «МеДіС» на користь МОЗ України складає 843 (вісімсот сорок три) грн. 31 коп. з яких: 609 (шістсот дав'ять) грн. 98 коп. - пеня, 233 (двісті тридцять три) грн. 33 коп. - штрафу.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку позовної давності, оскільки, на думку позивача, позовна давність була пропущена з поважних причин, а саме: оскільки Господарський суд Львівської області ухвалою від 03.01.2013 року залишив заяву без розгляду, у зв'язку із ненаданням позивачем належного доказу надсилання відповідачу всіх додатків до позовної заяви.
Відповідач зазначає, що розмір штрафних санкцій нараховано позивачем з посиланням на п. 7.2. Договору про закупівлю товарів за державні кошти від 19.10.2011 р. №288/21-24 з підстав порушення відповідачем строків поставки, передбачених п. 5.1. Договору та додатком 2 до Договору "Графік поставки". В зазначеному додатку 2 неоднозначно вказано, що товар мав бути поставлений відповідачем до 15 грудня 2011 року.
Відповідач наголошує, що ухвалою суду від 22.03.2013 р., оголошеною в ході судового засідання по даній справі, згідно якої розгляд справи був відкладений на 26.03.2013р., суд зобов'язав позивача надати нормативно та документально підтверджений розрахунок по кожній сумі, що включена до суми боргу, стягнення якого є предметом позову з посиланням на норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини (п.п. 3.1.7., 3.4. ухвали). Однак ні до початку судового засідання, призначеного на 26.03.2013 р., ні під час цього засідання позивач не надав суду і відповідачу деталізованого розрахунку із зазначенням періодів (календарних дат), за які нарахована пеня і штраф у вигляді письмового документу. В ході ознайомлення з матеріалами справи, згідно Клопотання вих. №77-04/13 від 18.04.2013р., відповідачем, станом на 18.04.2013р., встановлено, що згадані матеріали позивачем не подані.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати спеціальну позовну давність терміном в один рік до стягнення штрафних санкцій (пені і штрафу) і відповідно відмовити позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 233,33 грн. (двісті тридцять три грн. 33 коп.) в повному обсязі, а пені частково з урахуванням пропущеного позивачем строку в розмірі 80 (вісімдесят) календарних днів для заявлення вимоги про її стягнення.
Відповідач наголошує, що позивач звернувся до суду з позовом 04.03.2013 року, підтвердженням чому є відтиск календарного штампу відділення поштового зв'язку "Львів-14" на описі вкладення у цінний лист. Такий самий відтиск є і на конверті, у якому позовна заява та додані до неї матеріали надсилалися до суду. Відповідно до умов Договору, який є предметом розгляду даного спору, зокрема, Додатку №2 "Графік поставки", товар повинен бути поставлений до 15 грудня 2011 року. Відповідно до цього, формальною датою початку нарахування пені є 00.00 год. 15.12.2011 року. Датою нарахування штрафу в розмірі 7% за прострочення поставки більш як на 30 к.д. має бути дата 15 січня 2012 року. Відповідач звертає увагу на те, що позивач таким чином пропустив строки позовної давності в повному обсязі щодо вимоги про стягнення штрафу, оскільки такий строк сплив 15 січня 2013 року, а щодо пені пропустив строк за період з 15.12.2011 по 04.03.2012 р.р., оскільки у позовній заяві позивач вказує, що пеня нарахована ним за 183 календарні дні. Період з 15.12.2011 по 03.03.2012 р.р. налічує 80 календарних днів, таким чином вимога позивача щодо стягнення пені за вказані 80 календарних днів не підлягає задоволенню з огляду на пропущений строк позовної давності.
Відповідач надав контррозрахунок суми штрафних санкцій, які можуть бути задоволені судом:
- 15.12.2011 - 14.06.2012р.р. = 183 к.д. (період нарахування пені згідно вимог позивача);
- 15.12.2011 - 03.03.2012 р.р. = 80 к.д. (період пропущення строків позовної давності);
- 04.03.2012 - 14.06.2012 р.р. = 103 к.д. (період за який може бути стягнута пеня);
- Розмір пені: 3 333,33 грн. х 103 к.д. х 0,1% = 343,33 грн. (триста тридцять три грн. 33 коп.).
Відповідач наголошує, що пунктом 2.7. Договору передбачено, що Постачальник (відповідач) може письмово звернутися до Замовника з пропозицією поставити товар із зменшеним терміном придатності і відповідно п. 2.8. Договору визначено, що у разі прийняття Замовником (позивачем) рішення про прийняття пропозиції Постачальника прийняти товар з меншим терміном придатності, Постачальник зобов'язаний зменшити ціну Договору. Відповідно до п. 2.4. строк придатності товару повинен становити не менше 75% від загального терміну придатності. З огляду на особливості товару "Контрольний розчин СВС-ЗО" 4x3 мл.уп., що виготовляється за технологією один раз на квартал і є імпортним товаром, то Постачальник не мав можливості поставити даний товар із терміном придатності, який був передбачений Договором і додатком 2 "Графік поставки". З огляду на ці обставини та з метою належного виконання своїх зобов'язань за Договором, відповідач використав своє право, передбачене п. 2.7. Договору і звернувся з Листом від 05.12.2011 року вих.№289-12/11, в якому просив дозволу на поставку згаданого товару з терміном придатності до 05.02.2012 р. одночасно запропонувавши зменшення ціни з 1666,62 грн. за 1 уп. на 1645,96 грн. Замовник не надав жодної письмової відповіді на пропозицію Відповідача після чого останній, здійснивши поставку товару за Договором на склад ДП "Укрвакцина", частина з якого була прийнята 14.12.2011 р. уповноваженим представником ДП "Укрвакцина" за видатковими накладними від 12.12.2011 р. №РН-0000815; №РН-0000813, повторно звернувся з Листом-роз'ясненням від 20.12.2011 р. вих. №295-12/11, в якому зазначив, що, зокрема, "Контрольний розчин СВС-ЗО" 4x3 мл.уп. у кількості 2 уп. з терміном придатності 58% станом на 13.12.2011 р. поставлені на склад ДП "Укрвакцина", однак не прийняті уповноваженим представником за видатковою накладною від 12.12.2011р. №РН-0000818. В даному листі відповідач повторно запропонував зменшити ціну вказаного товару на 5% і клопотав про оформлення даного товару та доставку його до медичних центрів СНІДу. В черговий раз відповідач не отримав від Замовника жодної письмової відповіді на подані листи.
Відповідач зазначає, що, враховуючи те, що Договір мав термін дії до 31.12.2011 р. і невикористані бюджетні (державні) кошти в поточному році, які виділялися на бюджетну програму 2301370 Державна програма "Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих" поверталися назад до державного бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, то відповідач не мав запевнення щодо оплати товару, який міг бути ним поставлений і після закінчення терміну дії Договору. Відповідач зазначає, що не знав і не міг знати чи затверджені видатки на згадану програму на 2012 рік, а пропозицій щодо продовження терміну дії Договору від Замовника не надходили. Вищезазначені обставини, на думку відповідача, дають підстави вважати, що Замовник втратив інтерес до цього товару, однак жодного повідомлення про відмови від товару чи Договору від Замовника не надходили. Таким чином, на думку відповідача, позивач своєю бездіяльністю спричинив несприятливі наслідки для відповідача.
Відповідач звертає увагу на те, що 07.06.2012 р. він отримав від позивача лист від 30.05.2012 р. №01.05.20-06/499 із зазначенням факту непоставки товарів, зокрема товару "Контрольний розчин СВС-ЗО" 4x3 мл.уп. у кількості 2 уп. Окрім цього, 07.06.2012 р. відповідач отримав від позивача Претензію від 31.05.2012 р. №01.05.20-02/505 з вимогою сплати штрафу та пені в розмірі 793,31 грн., а також негайно здійснити поставку товару. Відповідач 13.06.2012 р. надіслав лист від 13.06.2012 р. № 141-06/12, в якому зазначив, що не відмовляється від поставки товару за умови гарантування оплати за нього, а також з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору, якою б обумовлювалися нові строки поставки та умови оплати за товар. Окрім цього, відповідач надав відповідь на претензію від 13.06.2012 р. №138-06/12, у якій заперечив проти вимог щодо сплати штрафних санкцій, з огляду на те, що він вжив усіх необхідних заходів для виконання своїх зобов'язань з наданням копій відповідних документів та обгрунтуванням своїх заперечень з посиланням на умови Договору та норми чинного законодавства України. У відповідь позивач надіслав лист від 18.07.2012 р. №01.05.20-02/684, в якому вказав, що ДП "Укрвакцина" веде претензійну діяльність відповідно до наданих їй повноважень МОЗ України і не приймає самостійного рішення щодо досудового врегулювання спірних питань по, зокрема, цьому Договору і передає дані матеріали в Міністерство охорони здоров'я для прийняття рішення. Жодних пропозицій від МОЗ України щодо врегулювання даної конфліктної ситуації відповідач не отримав.
Відповідач зазначає, що статтею 218 ГКУ визначено підстави господарсько-правової відповідальності, де в ч. 2, зокрема, зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідач наголошує, що п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПКУ вказано, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав відзив на позов, в якому просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки і відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення штрафу в сумі 233,33 грн. у повному обсязі, а у стягненні пені - частково із застосуванням максимально можливого зменшення її розміру з огляду на ч.3 ст. 83 ГПКУкраїни.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Наслідки порушення зобов'язання передбачено ст. 611 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України. Згідно норм зазначених статей, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
При цьому, ст. 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж; якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Свої зобов'язання, в строк передбачений п. 4.2. Договору, Відповідач не виконав, чим порушив умови Договору.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України). Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
Ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а також строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зазначена норма закону повністю кореспондується з умовами Договору, відповідно до яких, у випадку затримки поставки Товару понад термін, встановлений пунктами та 5.1. та 5.2. Договору ( в тому числі з причин, якщо поставку не було прийнято з підстав, зазначених у п.7.2. цього Договору) Постачальник, сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення поставки Товару на склад Одержувача і прийняття його Одержувачем, а за прострочення понад 30 (тридцяти) календарних днів з Постачальника стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (неприйнятого) Одержувачем Товару (п. 7.2 Договору).
Частиною другою статті 222 ГК України встановлено право суб'єкта господарювання чи іншої юридичної особи - учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів, звернутися до нього з письмовою претензією.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, на підставі Договору поставки № 288/21-24, укладеного між сторонами, позивач здійснював постачання відповідачу лікарських засобів, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000815 від 12.12.2011 року та видатковою накладною №РН-0000813 від 12.12.2011 року.
Як свідчать долучені позивачем докази, відповідач свої зобов'язання в строк, передбачений п. 4.2. Договору, не виконав, чим порушив умови Договору, тому, згідно ч.1 ст. 663 ЦК України, ст. 612 ЦК України, ч.2 ст. 231 ГК України, позивач стверджує, що сума, яку необхідно стягнути з відповідача ПП «МеДіС» на користь МОЗ України складає 843 (вісімсот сорок три) грн. 31 коп. з яких: 609 (шістсот дав'ять) грн. 98 коп. - пеня, 233 (двісті тридцять три) грн. 33 коп. - штрафу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність терміном в один рік. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Ст. 260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. 253-255 ЦК України Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а строк визначений роками спливає у відповідні місяць та число останнього року строку згідно ч. 1 ст. 254 ЦК України.
Відповідно до умов Договору, який є предметом розгляду даного спору, зокрема Додатку №2 "Графік поставки", товар повинен бути поставлений до 15 грудня 2011 року. Відповідно до цього, датою початку нарахування пені є 00.00 год. 15.12.2011 року. Датою нарахування штрафу в розмірі 7% за прострочення поставки більш як на 30 к.д. мало б бути 15 січня 2012 року. Оскільки, відповідно до календарного штампу відділення зв'язку на конверті та описі вкладення у цінний лист, позовна заява та додані до неї матеріали були відправлені на адресу Господарського суду Львівської області 04.03.2013 року, то позивач пропустив без поважних причин строк позовної давності в один рік для заявлення вимоги про стягнення штрафу у повному розмірі і пені частково, а саме пеня, в даному випадку, може бути нарахована лише за 103 календарних дні, тобто за період з 04.03.2012 року по 14.06.2012 року, оскільки позов подано 04.03.2013 року а неустойка, згідно позовних вимог, нарахована позивачем по 14.06.2012 року, і повинна становити 343,32 коп.
Відповідно до ч. 3 ст 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Також, слід зазначити, що заяви позивача про поновлення строків позовної давності з підстав того, що позовна заява двічі поверталася без розгляду, не підлягають до задоволення, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено такої правової підстави для їх задоволення.
Отже, оскільки, відповідно до календарного штампу відділення зв'язку на конверті та описі вкладення у цінний лист, позовна заява та додані до неї матеріали були відправлені на адресу Господарського суду Львівської області 04.03.2013 року, то суд дійшов до висновку про неохідність застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки і відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 233,33 грн. у повному обсязі, а у стягненні пені частково.
Згідно п.3 ч.1 ст. 83 ГПК, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Однак, відповідач не представив належних та допустимих доказів, які би підтверджували наявність правових підстав зменшення розміру неустойки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази виконання своїх господарських зобов'язань в повному обсязі, позовні вимоги не спростував.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав доказів виконання своїх господарських зобов'язань в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Міністерства охорони здоров'я України (м. Київ) в особі Державного підприємства «Укрвакцина» (м. Київ) до Приватного підприємства «МеДіС» (м. Львів) в частині стягення пені у розмірі 343,32 коп. є обґрунтованими та підлягають часково до задоволення.
Згідно п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1720,50 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №172 від 14.12.2012 року на суму 1609,5 грн. про сплату судового збору та платіжне доручення №91 від 01.03.2013 року на суму 111,00 грн. про сплату судового збору
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги - задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «МеДіС» (79058, м. Львів, вул. Куліша, 47, кв.1-а, ІПН 302031313041, р/р 2600301079389 в Першій ЛВ ЦФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Міністерства охорони здоровя України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925, р/р 35213067000021 в ДКСУ, МФО 820172) пеню в розмірі 343 (триста сорок три) грн. 32 коп., а також судовий збір в розмірі 700 (сімсот) грн. 43 коп.
3. В решті частині позовних вимог - відмовити.
4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.