04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" травня 2013 р. Справа№ 910/26120
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Шевченка Е.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
Представники сторін:
позивача:Самусенко Д.С., довіреність б/н від 18.01.2013;
відповідача: Литвин В.В., довіреність № 25-ю від 23.10.2012;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3»
на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013
у справі № 910/26120 (суддя: Головатюк Л.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим»
до Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3»
про стягнення 200599,56 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» про стягнення 200599,56 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 910/26120 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік - Крим" основний борг в розмірі 190920 грн. 87 коп., пеню в сумі 7902 грн. 87 коп., 3% річних в розмірі 1584 грн. 90 коп., інфляційні збитки в сумі 190 грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 4011 грн. 99 коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 3» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 910/26120 і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову в частині стягнення пені в сумі 7902 грн. 87 коп., 3% річних в розмірі 1584 грн. 90 коп., інфляційних збитків в сумі 190 грн. 92 коп. відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.
Розпорядженням в.о. заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 № 910/26120 у справі № 910/26120 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 прийнято до розгляду справу № 910/26120. Розгляд апеляційної скарги призначений на 13.05.2013 о 12:45.
29.04.2013 представником відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики.
13.05.2013 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.
13.05.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 910/26120 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
10.02.2010 між Відкритим акціонерним товариством "ДБК-3" (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спутнік - Крим" (позивач, підрядник) укладено договір №17 (надалі - договір).
Відповідно до умов договору підрядник взяв на себе зобов'язання щодо виконання монтажних робіт (монтаж автоматичної установки водяного пожежогасіння паркінгу (автоматична та технологічна частини); монтаж автоматики системи димовидалення паркінгу) на об'єкті: "Житловий будинок №8 з підземним паркінгом в складі житлового комплексу на перетині вул. О. де Бальзака та вул. М. Цветаєвої в Деснянському районі м. Києва" загальною вартістю 765 494,40 грн.
Предметом договору є виконання підрядником робіт з нанесення горизонтальної дорожньої розмітки з 50-го по 145-й кілометр дороги М-02 Кіпті-Глухів -Бачівськ за завданням замовника.
Додатковою угодою №1 від 20.04.2010 до договору у зв'язку зі збільшенням обсягів монтажних робіт остаточна вартість робіт була визначена за погодженням сторін та склала додатково 122 635,20 грн.
Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року на загальну суму 142 078, 80 грн.; Актом №2 приймання виконаних робіт за травень 2010 року на загальну суму 54 634,80 грн.; Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року на загальну суму 153 498,00 грн.; Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року на загальну суму 80 868 грн.; Актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року на загальну суму 94 802,40 грн.; Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 195 280,80 грн.; Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 90 985,20 грн.; Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 11 596,80 грн.; Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 39 327, 60 грн.;Актом №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 3 024,13 грн., що ТОВ "Спутнік - Крим" виконало взяті на себе зобов'язання за договором у повному обсязі, а відповідач їх прийняв.
До того ж, між сторонами підписані довідки про вартість виконаних робіт, що підтверджують вартість виконаних робіт зазначені в Актах виконаних робіт.
Таким чином, позивач здав, а відповідач прийняв роботи без будь-яких зауважень.
Про виконання позивачем робіт обумовлених договором свідчить також акт прийняття в експлуатацію системи пожежної автоматики, акт проведення комплексного випробування установок автоматичної адресної пожежної сигналізації і оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей.
Крім того, з листів відповідача вих. № 01-1217 від 12.10.2012, № 01-1217/1 від 12.10.2012 та рекомендаційного листа вбачається, що відповідач повністю задоволений виконаною позивачем роботою та характеризує позивача як професіонала та надійного партнера і сподівається на подальшу співпрацю.
Колегія суддів відмічає, що зазначені акти, довідки та договір підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень та застережень.
Відповідно до п. 2.4-2.5 договору замовник протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору перераховує підрядникові аванс в розмірі 25% від суми договору. Подальші розрахунки з підрядником за фактично виконані ним за цим договором роботи замовник здійснює на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт(форма КБ-2в та КБ-3) протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідного акту.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, що станом на 04.10.2012 відповідач частково розплатився з позивачем за виконані роботи, в зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору становить 190 920,87 грн.
Суд відмічає, що часткова сплата відповідачем за отримані роботи і підписання акту звірки взаєморозрахунків свідчить про визнання обсягу робіт та її вартості.
08.10.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією в якій повідомив останнього про необхідність здійснити остаточний розрахунок до 14.10.2012.
Однак, зазначена претензія залишилась без відповіді та реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, але відповідач не розплатився за отримані роботи.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище в п. 2.5 договору сторони погодили, що подальші розрахунки з підрядником за фактично виконані ним за цим договором роботи замовник здійснює на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт(форма КБ-2в та КБ-3) протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідного акту.
В матеріалах справи наявні підписані між сторонами акти приймання виконаних робіт, але в них не значиться дата складання та підписання, а тому встановити строку з якого настає обов'язок оплатити виконанні роботи відсутній, але судом першої інстанції це не враховано.
Враховуючи той факт, що оскільки строки оплати чітко не встановлені, то колегія суддів вважає, що строк оплати виконаних робіт визначається за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Так, частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так-як, позивач звернувся 08.10.2012 до відповідача з претензією, в якій викладено вимогу про сплату заборгованості за виконані позивачем для відповідача роботи у строк до 14.10.2012 і яка отримана відповідачем 16.10.2012, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а. с. 80), тобто строк сплати заборгованості відповідачем з урахуванням п. 2.5 договору сплинув 26.10.2012.
Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.
До того ж, відповідач не заперечує щодо наявності у нього заборгованості за договором перед позивачем.
Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитки.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 8.3 договору за порушення замовником строків оплати, останній зобов'язується сплатити підряднику за кожний календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З оскаржуваного рішення вбачається, що вимогу позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволено судом першої інстанції в повному обсязі.
Однак, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції не врахував, що строк сплати заборгованості відповідачем з урахуванням ч. 2 ст. 530 Господарського кодексу України та п. 2.5 договору сплинув 26.10.2012, а не 15.10.2012.
Здійснивши власні перерахунки пені, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 7047,15 грн.
Здійснивши власні перерахунки інфляційних втрат, колегія суддів прийшла до висновку, що сума яка підлягає стягненню становить 381,84 грн., але позивачем була заявлена сума до стягнення в розмірі 190,92 грн., оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, то вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 190,92 грн. правомірно була задоволена судом першої інстанції.
Здійснивши власні перерахунки 3%, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1409,42 грн.
В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 910/26120 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3% річних з задоволенням вимог в цій частині лише частково, а саме: пеня в розмірі 7047,15 грн., 3% річних в розмірі 1409,42 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» підлягають задоволенню частково, то розмір господарських витрат який підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» становить 3991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 13 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 910/26120 змінити.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 у справі № 910/26120 викласти в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 04012773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік - Крим" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А. код ЄДРПОУ 24089298) основний борг в розмірі 190920 (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 87 коп., пеню в сумі 7047 (сім тисяч сорок сім) грн. 15 коп., 3% річних в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 42 коп., інфляційні збитки в сумі 190 (сто дев'яносто) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 3991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 13 коп.
В іншій частині в позові відмовити.»
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спутнік - Крим" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А. код ЄДРПОУ 24089298) на користь Публічного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №3" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 04012773) 91 (дев'яносто одна) грн. 62 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/26120 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Шевченко Е.О.