01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" травня 2013 р. Справа № 122/5-03
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Державного підприємства "Підприємство Бучанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№85)" про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 21.05.2003 року у справі
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської обл., м. Ірпінь
до Підприємства Бучанської виправної колонії 85, смт. Гостомель
про стягнення 89262,27 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Антонечко М.С. (дов. № 17/198 від 27.03.2013 р.).
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2003 року у справі № 122/5-03 було задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської обл., стягнуто з рахунку Підприємства Бучанської виправної колонії 85 (08290, Київська обл., смт. Гостомель, вул. Миру, 3; р/рахунок 26004314541 в Бучанській філії АК Укрсоцбанку, МФО 321165, код СДРПОУ 08680187) на користь Управління ПФУ в м. Ірпені (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4; р/рахунок 256063011030 в головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22200649) - основного боргу 82 280,38 грн., пені - 1 258,21 грн. та штрафних санкції - 5 723,68 грн. та розстрочив виконання рішення господарського суду Київської області від 21.05.2003р. у справі № 122/5-03 на дванадцять місяців починаючи з 01.06.2003 року по 31.05.2004 року включно з оплатою щомісячно рівними частинами 7 438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 52 коп.
02.06.2003 року судом видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 122/5-03.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2003 року поновлено пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду Київської області № 122/5-03 до виконання з 29.10.2003 року. Ухвалено, що наказ № 122/5-03 від 02.06.2003 року дійсний для пред'явлення до 29.01.2004 року та змінено порядок виконання рішення господарського суду Київської області від 21.05.2003 року по справі № 122/5-03, стягнувши з Підприємства Бучанської колонії 85 (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Миру, 3; р/рахунок 26004314541 в Бучанській філії АК "Укрсоцбанк", МФО 321165, р/рахунок 35132337107 в Управлінні НБУ по Києву та Київській області, р/рахунок 26049400314549 в Бучанській філії АК "Укрсоцбанк", МФО 321165, р/рахунок 29023395010001 в Ірпінському відділенні АК „Укрсоцбанк", МФО 321905, код 08680187) на користь Управління ПФУ в м. Ірпені (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4; р/рахунок 256063011030 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 22200649) 89 262,27 грн.
19.04.2013 року Державне підприємство "Підприємство Бучанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№85)" звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду на 24 календарних місяці з щомісячною сплатою заборгованості в сумі 64704,22 грн. рівними частинами.
За твердженням заявника, в рахунок погашення боргу Підприємство Бучанська колонія 85 систематично перераховує певні суми УПФУ в м. Ірпінь, але враховуючи те, що на даний момент Підприємством виконується 12 судових рішень про стягнення заборгованості УПФУ по страховим внескам і штрафним санкціям, воно не мас фінансової можливості сплатити борг одночасно всією сумою.
Водночас, заявник зазначив, що нарахування штрафних санкцій в розмірі до 50 % на кожну сплачену суму боргу, автоматично зменшує сплачену суму і створює нову дебіторську заборгованість, що ускладнює виконання рішення суду.
Як зазначає заявник, станом на 01.03.2013 року загальний борг Підприємства по страховим внескам, штрафам і пені, який склався на протязі 2000-2010 років, становить 1 619 056 грн. і сплачується ПФУ в порядку черговості одночасно зі сплатою єдиного страхового внеску, по сплаті якого за 2011-2012 роки Підприємство не має заборгованості.
З урахуванням викладеного, Підприємство Бучанська колонія 85 просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 21.05.2003 р. у справі № 122/5-02 на 24 календарних місяці з щомісячною сплатою заборгованості в сумі 64704,22 грн. рівними частинами.
Згідно з приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2013 р. заяву Підприємства Бучанська колонія 85 № 17/239 від 17.04.2013 року про розстрочку виконання рішення у справі № 122/5-03 було призначено на 13.05.2013 р.
07.03.2013 р. до господарського суду Київської області Управлінням пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області було подано пояснення № 3157/08 від 10.05.2013 р. на заяву № 17/239 від 17.04.2013 року, згідно з якими позивач вважає заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі необґрунтованою, посилаючись при цьому на те, що твердження відповідача (заявника) про неможливість виконати рішення господарського суду Київської області від 21.05.2003 р. у зв'язку із відсутністю державного фінансування не є обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, або робить його неможливим, оскільки відповідно до п. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, тобто за весь несплачений період працівникам підприємств не буде зараховуватись страховий стаж необхідний при призначенні або перерахунку пенсії. Крім того, розстрочення заборгованості не передбачається діючим пенсійним законодавством, а тому при задоволенні заяви про розстрочення сум боргу управління зобов'язано в будь-якому випадку, у відповідності до п.п. 8,9 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховувати пеню та штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків, що призведене до зростання заборгованості перед управлінням.
У судовому засіданні 13.05.2013 р. представник заявника наполягав на задоволенні заяви про розстрочку рішення у даній справі з підстав, викладених у ній; позивач у судове засідання не з'явився.
Як зазначено в ч. 1 пп. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо. (пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Крім того, рішенням суду від 21.05.2003 року відповідачу вже задовольнялось клопотання відповідача про розстрочку виконання вказаного рішення, проте зобов'язання по сплаті суми заборгованості належним чином виконано не було.
З урахуванням викладеного вище, дослідивши доводи заявника, суд дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку виняткових обставин, що надавали б можливість вважати наявними підстави для задоволення заяви Підприємства Бучанська колонія 85 про розстрочку виконання рішення у справі № 122/5-03.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Державного підприємства «Підприємство Бутанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області № 85 № 17/239 від 17.04.2013 р. (вх. № 10068 від 19.04.2013 р.) про розстрочку виконання рішення у справі № 122/5-03 залишити без задоволення.
Суддя Т.Д. Лилак