"13" травня 2013 р.Справа № 916/497/13-г
За позовом: Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО»
До відповідача: Державне підприємство «Одеська залізниця»
про стягнення 4 231,20 грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: Філіпенко Н.О. - по довіреності №12/12-32 від 25.12.2012р.
Від відповідача: Баштовий В.Б. - по довіреності № 16 від 02.01.2013р.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (далі по тексту - ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО»), звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 4 231 грн. 20 коп.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2013 р. прийнято позовну заяву ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» до розгляду, порушено провадження у справі № 916/497/13-г.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач на позовних вимогах наполягає та просить суд задовольнити позов.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ПРАТ „ВО „ОБЛПАЛИВО" посилається на ст.ст.909,924 ЦК України, ст.ст.23,26 Закону України „Про залізничний транспорт", п.п.110,111,113,136 Статуту залізниць України, договір поставки вугільної продукції № 2 від 10.01.2011р., залізничні накладні № 48096481, № 50236355, комерційні акти серії АУ№209414/1, від 25.02.2012р., серії АА№022266/281 від 12.04.2012р.
Відповідач - ДП „Одеська залізниця" у відзиві на позов просить у задоволенні вимог відмовити, оскільки відповідно до ст.. 31, 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов та з посиланням на п. 6 «Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу», у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» та ДП «Одеська залізниця», господарський суд встановив:
10 січня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпоставка АПБ» та Приватним акціонерним товариством «Виробниче об'єднання» «ОБЛПАЛИВО» був укладений Договір поставки вугільної продукції № 2, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті, об'ємі, що узгоджується в Специфікаціях, а Покупець зобов'язується належним чином прийняти Продукцію та своєчасно здійснити її оплату, на умовах передбачених Договором.
Відповідно до умов Договору поставка Продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю на умовах FCA - франко- перевізник, згідно «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 р.
На виконання зазначеного договору на адресу ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» у вагоні №66109042, за залізничною накладною № 48096481 та у вагоні № 65882441 за залізничною накладною №50236355 було направлено вугілля марки АМ (13-25).
Відповідно до накладних №№ 48096481,50236355 одержувачем вантажу є ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО».
При комісійному переважуванні вугілля кам'яного у вагоні № 66109042 встановлена нестача вугілля 3100кг, яка підтверджується комерційним актом серії АА №209414/1 від 25.02.2012р.
Відповідно до комерційного акту АУ№209414/1, складеного 25.02.2012р. на станції Аккаржа Одеської залізниці, вагон № 66109042 прибув на Акаржиський паливний склад ПРАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» з недостачею в обсязі 3100 кг. При комісійному переваженні вагону № 66109042 ліворуч за ходом поїзду над 3-м люком заглиблення, розміром 2500х2000х1000мм, навантаження рівномірне, нижче бортів, над заглибленням макіровка вантажу відсутня. Двері люка щільно закриті, течі вантажу не має. В 3-м люку праворуч є нещільне прилягання люка - зовні закладено ганчір'ям.
При комісійному переважуванні вугілля кам'яного у вагоні № 65882441 встановлена нестача вугілля 3100кг, яка підтверджується комерційним актом серії АА№022266/281 від 12.04.2012р.
Відповідно до комерційного акту серії АА№022266/281 від 12.04.2012р. у вагоні № 65882441 виявлено вантаж навантажений навалом нижче бортів 150мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібні заглиблення: ліворуч за ходом поїзда між 2-3 люками довжиною 1500мм, шириною 1500мм, глибиною 500мм, над 3-4 люками довжиною 1800мм, шириною 1000мм, глибиною 700мм, над 6-7 люками праворуч за ходом довжиною 2000мм, шириною 2000мм, глибиною 300мм. Виборка над 7 люком ліворуч довжиною 700мм, шириною 700мм, глибиною 400мм. Просипання вантажу відсутнє, є старі сліди просипання вантажу. Щілини між кришками 2,3 люків, закладені дошками і паклею. В вагоні глухі торцеві стінки, інші люка щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу є захисне маркування вапном, в місцях заглиблень маркування відсутнє, в місці виборки доступ до вантажу усунено за допомогою вапном.
При цьому, нестача вантажу також підтверджується актами загальної форми №№13437, 13447 від 12.04.2012р.; №260 від 22.02.2012р., №009 від 24.02.2012р., №010 від 25.02.2012р. та актами про технічний стан вагонів №190 від 12.04.2012р., №1 від 25.02.2012р.
Згідно з розрахунком вартості нестачі, який здійснений позивачем, з урахуванням норми недостачі, згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вартість нестачі складає:
- у вагоні № 66109042 нестача 3100 кг мінус 2% природної втрати - 2064 грн.;
- у вагоні № 65882441 нестача 3100 кг мінус 2% природної втрати - 2167,20 грн..
Отже, загальний розмір збитків від нестачі вантажу (вугілля) у вагонах: № 66109042, № 65882441 становить 4231,20 грн. (2064 грн.+2167,20 грн.).
В подальшому вантажоодержувач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відправника вартості втраченої під час перевезення продукції у розмірі 4231,20 грн.
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між вантажовідправником та перевізником договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).
Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявні у матеріалах справи залізничні накладні від №№ 48096481, 50236355 свідчить про укладення між ТОВ «ПІК «Інтерком» (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПРАТ „ВО „ОБЛПАЛИВО".
Із залізничних накладних вбачається, що завантаження вантажу у вагонах № 66109042, № 65882441 здійснювалося відправником, який приписами ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, п.31 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.
Пунктом 3.9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) передбачено, що „відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження.
Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер)..."
Проаналізувавши п.31 Статуту залізниць України, його тлумачення господарським судом касаційної інстанції, наведені вище тексти актів, у т.ч. комерційних, у яких за правилами п.129 Статуту залізниць України фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості яких (комерційних актів) не подавались письмові скарги в порядку п.16 Правил складання актів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами), господарський суд Одеської області відзначає, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля вагон з ознаками непридатності в комерційному відношенні (із явним щілинами, які могли призвести до витікання вантажу), тому ТОВ «ПІК «Інтерком» слід винним у втраті товару.
Разом з тим, абз.1 п.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
В п.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
З комерційного акту серії АУ №209414/1 від 25.02.2012р. вбачається, що відправником було завантажено вугілля марки Антрацит у технічно справний вагон відкритого типу, а на момент огляду вагону в парку станції виявлено, що ліворуч за ходом поїзду над 3-м люком заглиблення, розміром 2500х2000х1000мм, навантаження рівномірне, нижче бортів, над заглибленням маркіровка вантажу відсутня. Двері люка щільно закриті, течі вантажу не має. В 3-м люку праворуч є нещільне прилягання люка - зовні закладено ганчір'ям.
З комерційного акту серії АА №022266/281 від 12.04.2012р. вбачається, що відправником було завантажено вугілля марки Антрацит у технічно справний вагон відкритого типу, а на момент огляду вагону в парку станції виявлено, що на поверхні вантажу мається воронкоподібні заглиблення: ліворуч за ходом поїзда між 2-3 люками довжиною 1500мм, шириною 1500мм, глибиною 500мм, над 3-4 люками довжиною 1800мм, шириною 1000мм, глибиною 700мм, над 6-7 люками праворуч за ходом довжиною 2000мм, шириною 2000мм, глибиною 300мм. Виборка над 7 люком ліворуч довжиною 700мм, шириною 700мм, глибиною 400мм. Просипання вантажу відсутнє, є старі сліди просипання вантажу. Щілини між кришками 2,3 люків, закладені дошками і паклею. В вагоні глухі торцеві стінки, інші люка щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу є захисне маркування вапном, в місцях заглиблень маркування відсутнє, в місці виборки доступ до вантажу усунено за допомогою вапном
Комерційні акти та акти загальної форми з відомостями про заглиблення у вагонах підтверджують, що недостача у вагоні є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату й з вини перевізника вантажу.
Відтак, господарський суд вважає, що, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій перевізника та відправника, перший -за втрату частини вантажу в процесі перевезення та другий -за навантаження антрациту в несправний у комерційному відношенні вагон мають нести відповідальність в рівній мірі.
В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...
Таким чином, ПРАТ „ВО „ОБЛПАЛИВО" правомірно заявлено до стягнення завдані неправомірними діями перевізника вантажу збитки в розмірі дійсної його вартості в сумі 2 115,60 грн. (2064 грн./2; 2167,20 грн./2), розрахунок якої здійснено судом, виходячи з таких показників:
- вартість антрациту за 1 тону з ПДВ -1200,00 грн. у вагоні №66109042, яка вказана в рахунку-фактурі ТОВ «Донпоставкка АПБ» від 19.02.2012 р. № СФ-0000138, з урахуванням листа ТОВ «ПІК «Інтерком»" від 16.10.2012 р. № 531, в якому повідомлено про те, що власником вугілля є ТОВ «Донпоставкка АПБ»;
- вартість антрациту за 1 тону з ПДВ -1290,00 грн. у вагоні №65882441, яка вказана в рахунку-фактурі ТОВ «Донпоставкка АПБ» від 09.04.2012 р. № СФ-000384, з урахуванням листа ТОВ «ПІК «Інтерком»" б/н та дати, в якому повідомлено про те, що власником вугілля є ТОВ «Донпоставкка АПБ».
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Отже, позов підлягає частковому задоволенню. При цьому правові передумови для залучення ТОВ «ПІК «Інтерком»" в якості іншого відповідача у суду відсутні, т.я. підставами позову названо незбереження вантажу саме залізницею, а не порушення правил завантаження відправником.
На підставі ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.33,34,38,43,44-49,82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «ОБЛПАЛИВО» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975, т/р 26003060306125 в ЮГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Одесі, МФО 328704) суму збитків у розмірі 2 115,60 грн. (дві тисячі сто п'ятнадцять гривень шістдесят копійок) та судовий збір у сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок).
3.В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2013р.
Суддя Літвінов С.В.