10 квітня 2013 р. Справа № 804/3579/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області до Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Нива" про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ та Новомосковському районі Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Нива» про стягнення заборгованості в сумі 59933,26 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ та Новомосковському районі Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість перед позивачем з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період з 01.01.2011р. по 01.01.13р. в сумі 59933,26 грн., яка залишається несплаченою.
Представник позивача надіслав до суду заяву з проханням розглянути позов за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що, що з 01 травня 2010 року в зв'язку з відсутністю коштів не нараховується і не виплачується заробітна плата та не здійснюються перерахування до Пенсійного фонду та інші державні фонди, на підтвердження про що додає довідку, у зв'язку з чим позов не визнає та просить позовну заяву залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 10.04.2013р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичними матеріалами справи та наданими доказами було обґрунтовано суму боргу за період з 01.01.2011р. по 01.01.13р., яка складає 59933,26 грн., що являє заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підтверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Доказів про оскарження вказаних Розрахунків в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації із коштів, передбачених для оплати праці, зобов'язані вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах до досягнення працівником загального пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Пунктом 6.4 вказаної Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно п.6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»", підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції "Про порядок організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України", управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою. Відповідно до Інструкції зазначена компенсація підлягає відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду.
Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 224-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно висновку Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеному, зокрема у постанові від 13 лютого 2012 року № 21-11а12, підприємства та організації здійснюють покриття фактичних витрат ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки з лютого 2000 року Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) зазначені витрати визначено як об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII (абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР) зі ставкою збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутністю доказів про оскарження розрахунків, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства доведений, у зв'язку з чим, позов Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ та Новомосковському районі Дніпропетровської області до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Нива» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ та Новомосковському районі Дніпропетровської області до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Нива» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Нива» на користь Управління Пенсійного фонду України м. Новомосковськ та Новомосковському районі Дніпропетровської області заборгованість у сумі 59 933 грн. 26 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні, двадцять шість копійок).
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Н.В. Турлакова