Головуючий у 1 інстанції - Добнєв С.С.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
14 травня 2013 року справа №2а-9784/11/0531
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді: Жаботинської С.В.
суддів Сіваченка І.В. Шишова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2011 р. у справі № 2а-9784/11/0531 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання провести нарахування та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "дитині війни" , -
Постановою Куйбишевського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2011 р. у справі № 2а-9784/11/0531 позовні вимоги позивача задоволено , а саме: з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року
Відповідач з постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», це підтверджується посвідченням у матеріалах справи та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону саме на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, що визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 цього Закону України, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія судів зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, не звернув уваги на процесуальні обмеженні, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними розділом XII „Прикінцеві положення" Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 липня 2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до пункту 14 постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.08 р., у разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду першої інстанції 23.08.2011 року, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача з 01.01.2011 року по 22.02.2011 року слід залишити без розгляду.
Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату недоотриманого щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 23.02.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням фактично отриманих сум.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для часткового скасування постанови та залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 24, 99-100, 160, 167, 184, 195, 183-2 ,198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька -задовольнити частково.
Скасувати постанову Куйбишевського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2011 р. у справі № 2а-9784/11/0531 в частині задоволення позовних вимог з 01.01.2011 року по 22.02.2011 року.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання провести нарахування та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "дитині війни" за період з 01.01.2011 року по 22.02.2011 року - залишити без розгляду.
В частині задоволення позовних вимог за період з 23.02.2011 року по 22.07.2011 року постанову суду - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: С.В. Жаботинська
І.В. Сіваченко О.О. Шишов