15 травня 2013 р.
Справа № 902/214/13-г
Провадження № 16/902/13/13
за позовом:заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави - територіальної громади міста Вінниця, Вінницької міської ради в особі комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м.Вінниця, вул.600-річчя,13, код ЄДР 33126849
до:державного підприємства "Державна картографічна фабрика", м.Вінниця, вул.600-річчя,19,код ЄДР 02570457
про стягнення 14384,26 грн.
Суд:
Суддя Кожухар М.С.
Cекретар судового засідання Матущак О.В.
Представники:
прокурор: Безпалюк А.О.
позивача : _Клімішина О.М. за дорученням
відповідача : _не з"явився
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 14935,82 грн., з яких: 7357,6 грн. боргу за постачання теплової енергії та 7038,22 грн. - 3% річних.
Заявою від 30.04.2013 р. зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, та прокурор і позивач просять стягнути з відповідача 7357,6 грн. боргу за постачання теплоенергії у липні 2011 р. та 7026,66 грн. - 3% річних.
Справу порушено суддею Нешик О.С.
У зв"язку з її хворобою, за наслідками повторного розподілу справа передана на розгляд судді Кожухар М.С., ухвалою якої від 04.04.2013 р. справу прийнято до провадження з призначенням розгляду на 30.04.2013 р.
В судовому засіданні 30.04.2013 р. розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 15.05.2013 р. для надання сторонами доказів по справі .
В дане судове засідання прибули представники прокурора та позивача, які зменшені позовні вимоги підтримали, просять стягнути з відповідача 7357,6 грн. боргу за постачання теплоенергії у липні 2011 р. та 7026,66 грн. - 3% річних за період з 12.07.2011 р. по 10.01.2013 р.
Відповідач право участі в судовому засіданні не скористався.
14.05.2013 р. від нього надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв"язку з реорганізацією Державного підприємства "Державна картографічна фабрика" згідно з Наказом Державного агенства земельних ресурсів України № 5 від 09.01.2013 р. До клопотання додано витяг з ЄДР, з якого вбачається, що станом на 30.04.2013 р. ДП "Державна картографічна фабрика" перебуває в стані припинення за рішенням засновників.
Також в клопотанні відповідача зазначено, що явка представника не може бути забезпечена, оскільки юрисконсульт відповідача приймає участь в іншій цивільній справі.
Прокурор та представник позивача проти цього клопотання заперечили, посилаючись на те, що відповідач з Єдиного державного реєстру юридичних осіб не виключений.
Заслухавши присутніх учасників процесу, дослідивши клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає.
Стаття 79 ГПК України, яка містить вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, не передбачає такої підстави для зупинення провадження у справі як реорганізація підприємства.
Відповідач чк юридична особа на даний час перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
З огляду на це, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання та продовжив розгляд справи по суті.
У поданому 28.02.2013 р. відзиві на позов відповідач просив припинити провадження у справі, оскільки: йому незрозумілою є ціна позову; на його думку, у справі № 9/115/2011/5003 вже прийнято рішення з того ж предмету та тих же підстав; підприємство перебуває в стані реорганізації.
З наданих в судових засіданнях пояснень учасників процесу, матеріалів справи № 902/214/13-г та оглянутої в судовому засіданні справи № 9/115/2011/5003 суд встановив таке.
31.03.2009р. між сторонами укладено договір №3 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), в якій визначено термін внесення платежів за спожиту теплову енергію - до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.6.4 договору).
На виконання умов Договору позивачем здійснювалась подача відповідачу теплової енергії у приміщення по вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця. За період з грудня 2010р. по червень 2011р. вартість поставленої теплової енергії становила 199036,98 грн., яка оплачена відповідачем частково.
У зв"язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.10.2011 р. у справі № 9/115/2011/5003 з відповідача стягнуто на користь позивача зокрема 1666663,68 грн. боргу за постачання теплової енергії у період з грудня 2010 р. по червень 2011 р.
В липні 2011 р. відповідач отримав від позивача теплову енергію вартістю 7357,6 грн., шо стверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 30).
Відповідно до п. 6.5 Договору, по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8-го числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт у двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Неотримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов"язку оплати по цьому рахунку.
У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обгрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6 Договору).
Відповідно до п. 6.7 Договору, за наявності боргу у Споживача за теплову енергію, Постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від Споживача у черговості, визначеній ст. 534 ЦК України.
Відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача та зарахування зустрічних однорідних вимог 05.11.2012 р., 31.10.2012 р. та 22.03.2013 р. погашено 45045,76 грн. боргу. Дана сума віднесена позивачем на погашення існуючої заборгованості, що встановлена рішенням суду у справі № 9/115/2011/5003, станом на 30.06.2011 р.
Отже, заборгованість за теплову енергію, поставлену в липні 2011 р., що не була предметом спору у справі № 9/115/2011/5003, на даний час становить 7357,6 грн.
Наведене стверджується матеріалами справи № 902/214/13-г та № 9/115/2011/5003.
Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшо такого висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванняям особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання теплової енергії.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості за теплопостачання за липень 2011 р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7357,6 грн. боргу підлягають задоволенню.
Також прокурор і позивач просять стягнути з відповідача 3% річних за час існування заборгованості відповідача за теплову енергію з 12.07.2011 р. по 10.01.2013 р. в сумі 7026,66 грн.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних в сумі 7026,66 грн.,що нараховані за період з 12.07.2011 р. по 10.01.2013 р., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.
Заперечення відповідача на позов судом не приймаються, оскільки у справі № 9/115/2011/5003 предметом спору була заборгованість, що виникала станом на 30.06.2011 р., та 3% річних по 31.05.2011 р., а у справі № 902/214/13-г - заборгованість за липень 2011 р. та 3% річних з 12.07.2011 р. по 10.01.2013 р.; перебування підприємства у стані реорганізації не звільняє його від договірних зобов"язань та від відповідальності за невиконання грошових зобов"язань.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33,43,49,82,84,115,116 ГПК України,
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Державна картографічна фабрика" (м.Вінниця, вул.600-річчя,13, код ЄДР 33126849, р/р 26008010417800 в ІКіБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь держави - територіальної громади міста Вінниця, Вінницької міської ради в особі комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (м.Вінниця, вул. 600-річчя,13, код ЄДР 33126849, р/р 2600591450001 в ПАТ "Банк Київська Русь", МФО 319092) 7357,6 грн. (сім тисяч триста п"ятдесят сім грн. 60 коп.) боргу та 7026,66 грн. (сім тисяч двадцять шість грн. 66 коп.) річних.
3. Стягнути з Державного підприємства "Державна картографічна фабрика" (м.Вінниця, вул.600-річчя,13, код ЄДР 33126849, р/р 26008010417800 в ІКіБ "УкрСиббанк", МФО 351005) до спеціалізованого фонду Державного бюджету України 1719,12 грн. (одну тисячу сімсот дев"ятнадцять грн. 12 коп.) судового збору.
Повне рішення складено 16 травня 2013 р.
Суддя Кожухар М.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (м. Вінниця вул.600-річчя,19)