Справа № 369/264/13-ц Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.
Провадження № 22-ц/780/2438/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 56 15.05.2013
Іменем України
14 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Сержанюка А.С.,
суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
за участю секретаря Лавренової А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації часток житлового будинку, земельної ділянки і квартири, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частки житлового будинку, земельної ділянки,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про стягнення грошової компенсації часток житлового будинку, земельної ділянки і квартири. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що під час перебування в шлюбі із відповідачем ними було придбано нерухоме майно, на частину якого ним було визнано право власності рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2012 року. Посилаючись на неможливість виділення його частки із будинку, просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 компенсацію 1/4 частини жилого будинку АДРЕСА_3 в сумі 120000 грн., компенсацію 1/2 частини земельної ділянки пл. 0,0826 га. для обслуговування жилого будинку та господарських споруд за цією ж адресою в сумі 140000 грн., грошову компенсацію 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 40000 грн., всього 300000 грн.; стягнути на його користь з ОСОБА_4 грошову компенсацію 2/12 частин квартири АДРЕСА_1 80000 грн.
В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про стягнення грошової компенсації за частки житлового будинку, земельної ділянки, просила стягнути на її користь з ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі 160000 грн. на утримання його частки майна з 2006 року, визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку в АДРЕСА_3 та земельну ділянку за вказаною адресою, припинити за ОСОБА_3 право власності на спірну квартиру, в разі відмови судом в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 160000 грн. на її користь просила виділити сторонам в користування вказані нею приміщення в квартирі.
11 березня 2013 року ОСОБА_3 подав заяву про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 березня 2013 року, поновити розгляд справи, притягнути ОСОБА_3 до юридичної відповідальності за завдання матеріальної шкоди державі, неповагу до держави Україна, її судової влади; зобов'язати ОСОБА_3 відшкодувати в повному обсязі матеріальну шкоду, завдану ним Україні, шляхом сплати в повному обсязі судового збору, порушити перед Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією України клопотання про притягнення адвоката ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення його права займатися професійною діяльністю шляхом анулювання свідоцтва.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд виходив з того, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може, виходячи із наступного.
Так, суд першої інстанції, мотивуючи залишення позову без розгляду п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (подання заяви про залишення позову без розгляду позивачем), одночасно керується п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, відповідно до якої, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Обставини повторної неявки позивача в судове засідання не встановлювалися судом, а підстави залишення позовної заяви без розгляду, передбачені п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, є взаємовиключними.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом порядку розгляду її заяви про відвід судді Коцюрби М.П., яка була розглянута і задоволена судом після залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3, колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 18 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про відвід судді по справі, а 11 березня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду.
Під час розгляду справи 11 березня 2013 року суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 20, 23, 24, 166 ЦПК України не вирішив заяви про відвід судді від 18 лютого 2013 року, вирішив клопотання ОСОБА_3 про залишення його позову без розгляду, а потім задовольнив заяву ОСОБА_2 про відвід головуючому судді, визнавши обґрунтованою заяву про відвід. Таким чином, під час розгляду заяви про залишення позову без розгляду судом першої інстанції був порушений порядок, встановлений для його вирішення, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги щодо притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до відповідальності відхиляються колегією суддів, оскільки не мають відношення до оскаржуваної ухвали.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 березня 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Сержанюк А.С.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагєєв В.О.