Справа № 204/1546/2013-а
Провадження № 2а/204/46/2013 р.
23 квітня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
при секретарі Калініченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС РДПС м. Дніпропетровська сержанта міліції Світайло Сергія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії СЕ1 № 070391 від 15.02.2013 року по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відносно нього Інспектором ДПС РДПС м. Дніпропетровська сержантом міліції Світайло Сергієм Олександровичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії СЕ1 № 070391, де зазначено, що 15 лютого 2013 року о 18 годині 20 хвилин в м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграда, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд», державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП України. На позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню. Таким чином позивач був вимушений звернутися до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Справу просив розглянути без його участі. Також вказав, що він дійсно зупинився на зупинці громадського транспорту, але у зв'язку з поломкою його автомобіля.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав суду заяву в якій просив відмовити позивачу в задоволенні його вимог, вказав, що постанова винесена правомірно та у відповідності із діючим законодавством. Також просив розглянути справу за його відсутності у зв'язку з постійним виконанням службових обов'язків.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху України: зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
У судовому засіданні було встановлено, що відносно позивача Інспектором ДПС РДПС м. Дніпропетровська сержантом міліції Світайло Сергієм Олександровичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії СЕ1 № 070391, де зазначено, що 15 лютого 2013 року о 18 годині 20 хвилин в м. Дніпропетровську по вул. Героїв Сталінграда, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд», державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту, чим порушив п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП України. На позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач в своєму позові сам вказав, що дійсно зупинився на зупинці громадського транспорту, але вказав, що зупинився у забороненому місці у зв'язку з поламкою його автомобіля.
Проте згідно п. 15.14 Правил дорожнього руху України - у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Згідно пп. «а» п. 9.9, п. 9.10 Правил дорожнього руху України - аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі. Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними.
Позивачем не було надано доказів, що він вжив всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб чи встановив вищевказаний знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, а також суду не надано доказів щодо поламки належного йому автомобіля
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова серії СЕ1 № 070391 від 15.02.2013 року винесена правомірно у відповідності із діючим законодавством без порушення прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки позивачем не доведено відсутність його провини у вчиненому адміністративному правопорушенні, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 71, 70 ч. 3, 159-163 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора ДПС РДПС м. Дніпропетровська сержанта міліції Світайло Сергія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Самсонова