Номер справи 220/504/13-к
Номер провадження 1-кп/220/38/13
15.05.2013
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючого- судді Єфименко В.І., при секретарі Тахтаровой Н.П., за участі прокурора Хандогої О.А., потерпілих ОСОБА_1,ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Новосілка кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка Мар*їнського району Донецької області , українця, гр. України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого,судимого: 1) 25.03.1994 року Великоновосілківським районним судом Донецької області за ст.ст.140 ч.2,140 ч.3,81 ч.2, 81 ч.3, 208,42 КК України - п*ять років позбавлення волі;2)05.03.2001 року Великоновосілківським районним судомДонецької області за ст.81 ч.3 КК України до чотирьох років позбавлення волі.,умовно-достоково звільнений на підставі ухвали міського суду м.Кіровське від 24.12.2003 року на невідбутий строк- 1 рік 2 міс. 11 днів; 3) 03.09.2004 року Великоновосілківським районним судому Донецької області за ст.ст.185 ч.3,71 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, умовно-достроково звільненого на підставі ухвали міського суду м.Кіровське від 28.09.2007 року на невідбутий строк- 02 місяця 06 днів; 4) 25.03.2009 року Великоновосілківським районним судом Донецької області за ст. 186 ч.3 КК України до п*яти років позбавлення волі ,на підставі постанови Селідовського міського суду Донецької області від 25.08.2011 року невідбуту частину покарання замінено на 2 роки 04 місяця 21 дня обмеження волі, на підставі постанови Ілічевського райсуду м. Маріуполя Донецькоїх області від 23.05.2012 року умовно достроково звільнений на невідбутий строк- 01 рік 07 місяців 02 дня, не працює, проживає АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 ; ст.15 ч.2, ст.186 ч.2 КК України,-
встановив:
25.12.2012 року, приблизно о 08 годині, ОСОБА_4, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов до будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_5. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 через хвіртку зайшов на територію подвір*я вищезазначеного будинку, звідки, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав металеву конструкцію для полива, вартістю 150 грн., яка знаходилась біля будівлі літньої кухні і, розпорядившись викраденим на свій розсуд. Цими діями, ОСОБА_4, завдав потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на 150 грн..
07.01.2013 року, ОСОБА_4 на запрошення свого знайомого ОСОБА_6, мешкаючого по АДРЕСА_3,зайшов до нього у гості ,де перебував до 14.01.2013 року. В зазначений день, приблизно о 10 годині, у ОСОБА_4, який знаходився у приміщенні вищезазначеного будинку, виник умисел, направлений на скоєння крадіжки мобільного телефону марки «НОКІЯ-1280»,вартістю 200 грн., належного ОСОБА_6. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, знаходячись в спальній кімнаті , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з тумби, що стояла біля ліжка, таємно викрав мобільний телефон марки «НОКІЯ-1280», яким розпорядився на свій розсуд, спричинивши його власнику майнову шкоду на 200 грн..
17.01.2013 року , ОСОБА_4 зайшов у гості до свого знайомого ОСОБА_7, мешкаючего по АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_8. В той самий день, приблизно о 12 годині, у ОСОБА_4, який знаходився у приміщенні вищезазначеного будинку, виник умисел, направлений на скоєння крадіжки майна, належного ОСОБА_8. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, взяв в коридорі вищезазначеного будинку поліетиленовий пакет , в який поклав викрадені з кухні: три алюмінієві каструлі, з яких: одна, ємністю 5 л,вартістю 45 грн.; друга, ємністю 3 л,вартістю 35 грн.; третя, ємністю 2 л, вартістю 20 грн., а також дві алюмінієві сковороди , вартістю кожної-40 грн.,на суму 80 грн..Викрав таємно вищезазначене майно, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим на свій розсуд. Цими діями , ОСОБА_9 завдав потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму-180 грн.
28.03.2013 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_4, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшов до будинку АДРЕСА_5, який належить Великоновосілківському РВ ГУМВС України у Донецькій області. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів підійшов до входу приміщення СГІРФО Великоновосілківського РВ ГУМВС України у Донецькій області, звідки таємно викрав велосипед марки «САЛЮТ», вартістю 300 грн., який належить ОСОБА_1 і з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд,спричинивши його власнику майнову шкоду на 300 грн.
Крім того, 29.09.2012 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_4, рухаючись на велосипеді по вул. Мічуріна с.Времівка Великоновосілківського району Донецької області, побачив рухомих в попутному напрямку по вищезазначеній вулиці ОСОБА_2, яка розмовляла по мобільному телефону марки «NОКІA-6303 С » та її доньку-ОСОБА_10. У ОСОБА_4 виник умисел на відкрите заволодіння вищезазначеним мобільним телефоном .Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, діючи умисно , з корисливих мотивів, повторно, під*їхав до ОСОБА_2, рукою схопив мобільний телефон і потягнув його до себе, намагаючись ним заволодіти. Проте, свій злочинний намір ОСОБА_4 не зміг довести до кінця, оскільки мобільний тиелефон був зачеплений за допомогою мотузки до руки ОСОБА_2 і остання, вчинивши опір, за допомогою вказаної мотузки вирвала телефон з рук ОСОБА_4 і ,скориставшися замешканням останнього втекла разом з донькою з місця скоєння злочину.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в інкримінованих йому злочинах визнав повністю і дав показання, якими підтвердив обставини у вищевикладених епізодах звинувачення.
Враховуючи, що позовні вимоги на день розгляду справи не заявлені потерпілими , обвинувачений вину свою у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю і як усі інші учасники судового розгляду не заперечує проти зміни порядку дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, після з*ясування їх добровільної позиції та роз*яснення, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини , суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно останніх.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому встановлена і його дії досудовим слідством кваліфіковані правильно за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно , а також за ст.ст. 15 ч.2, 186 ч.2 КК України, як замах на відкрите заволодіння чужим майном, вчиненого повторно, не доведеного до кінця з причин, які не залежали від його волі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує: : характер и ступінь суспільної небезпеки скоєнного; обставини справи; його особистість; обставини, пом*якшуючі покарання.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується посередньо. Неодноразово судимий.
До обставини, яка пом*якшує покарання ОСОБА_4, слід віднести його щире каяття у вчиненому.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому- не встановлено.
Враховуючи у сукупності вищевикладене,суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 повинно проводитися лише в ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування до нього вимог ст.75 КК України, оскільки він довіру суду не виправдав,вчинивши злочини в період умовно дострокового звільнення його від покарання, призначеного йому за вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.03.2009 року, за яким він був засуджений за ст. 186 ч. 3 КК України до п*яти років позбавлення волі, з подальшою заміною йому невідбутого покарання на підставі постанови Селідовського міськсуду Донецької області від 25.08.2011 року на покарання у вигляді обмеження волі і умовно-дострокового звільненого на підставі постанови Ілічевського райсуду м. Маріуполя Донецької області від 31.05.2012 року на невідбутий строк :1 рік 7 місяців 02 дні.обмеження волі.
При цьому, у відповідності до ст.71 КК України, за сукупності вироків, суд вважає можливим до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду.
Речові докази у справі : металеву конструкцію для поливу- вже передана її власнику-ОСОБА_5.; мобільний телефон «Нокія 1280»- вже переданий його власнику-ОСОБА_6.; велосипед марки «Салют» - вже переданий його власнику- ОСОБА_1.; мобільний телефон «Нокія 6303»-вже переданий його власнику- ОСОБА_2
По справі відсутні позовні вимоги і судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,369,370,371,373,374,376 КПК України,-
приговорив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 ; 15 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити за ними покарання:
за ст.185 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі;
за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 УК України - чотири роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України, за сукупності злочинів, остаточне покарання ОСОБА_4, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, засудженому ОСОБА_4 до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.03.2009 року, яка на день розгляду справи становить 01 рік 07 місяців 02 дня обмеження волі і у відповідності до ст.72 КК України ,перевівши її, виходячи з співідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з відбуванням його в кримінально-виконавчій установі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в СІ-7 м.Маріуполя, до набрання вироком законної сили ,залишити без змін, а строк відбування призначеного йому покарання рахувати з 09.04.2013 року.
Речові докази у справі : металеву конструкцію для поливу- вже передана її власнику-ОСОБА_5.; мобільний телефон «Нокія 1280»- вже переданий його власнику-ОСОБА_6.; велосипед марки «Салют»- - вже переданий його власнику- ОСОБА_1.; мобільний телефон «Нокія 6303»-вже переданий його власнику- ОСОБА_2
Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд напротязі 30 діб: засудженим - з дня отримання його копії; іншим учасниками- з дня його проголошення.
Суддя В.І.Єфименко