Справа №: 22-ц/191/652/13Головуючий суду першої інстанції:Собєщанська Н.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т. І.
"30" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівПолянської В.О., Редько Г.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , 3 особа - Відділ опіки та піклування Керченської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, встановлення часу спілкування з внуком, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_7, на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 березня 2013 року,-
ОСОБА_6 звернувся в суді з позовом до ОСОБА_7 , 3 особа - Відділ опіки та піклування Керченської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, надання можливості спілкування з дитиною та встановлення часу спілкування з внуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_7 є дружиною сина позивача, від шлюбу з яким народився внук ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З дня народження дитини позивач, як дід, займався вихованням внука, слідкував за його здоров.ям та розвитком, з його ініціативи та за його кошти в с.Софіївська Борщаговка Київської області, де сторони проживали з грудня 2011 року по травень 2012 року, внук відвідував центр розвитку «Джерельце».
На цей час взаємовідносини між сином та невісткою погіршились, вони проживають окремо, дитина мешкає разом із матір.ю. ОСОБА_7 має намір розірвати шлюб з ОСОБА_10 та стягнути з нього аліменти на утримання дитини та на своє утримання до досягнення дитиною 3 років. Незважаючи на вказані обставини, позивач, як дід, перераховує кошти на виховання внука, однак відповідач перешкоджає йому спілкуватись із внуком.
На підставі положень ст.263 СК України просив в судовому порядку захистити його право на спілкування з внуком та прийняття участі в його вихованні, для чого просив надати йому час для спілкування з внуком ОСОБА_9 у вівторок та п.ятницю з 9 до 20 годин щотижнево за відсутності матері дитини.
Рішенням Керченського міського суду від 25.03.2013 року, описки в якому були усунені ухвалою Керченського міського суду від 05.04.2013 року, позовні вимоги ОСОБА_6 було задоволено.
Усунено ОСОБА_6перешкоди в спілкуванні з малолітнім внуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено час спілкування ОСОБА_6 з малолітнім внуком ОСОБА_9 щовівторка та щоп.ятниці з 9-00 годин до 20-00 годин без присутності матері дитини ОСОБА_7.
Судом також було вирішене питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_7, приніс апеляційну скаргу, в який йдеться про зміну рішення суду першої інстанції і встановлення часу спілкування ОСОБА_6 з внуком ОСОБА_9 кожного другого та четвертого вівторка та п.ятниці з 9-00 годин до 14 годин за місцем фактичного проживання матері та дитини..
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було враховано тих обставин, що позивач має похилий вік , а також те, що у дитини є батьки та інші дід з бабою, які також бажають спілкуватись з внуком і приймати участь в його вихованні.
Апелянт також вважає, що судом не було встановлено місце спілкування ОСОБА_6 з внуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в подальшому може зашкодити нормальному розвитку дитини, так як він повинен буде відвідувати дошкільні заклади освіти, але не буде мати для цього змоги, так як щовівторка та щоп.ятниці повинен буде спілкуватися з дідом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов.язковою підставою для скасування рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є дідом малолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. ( а.с.3-5).
З матеріалів справи вбачається, що з червня 2012 року відповідач ОСОБА_7 разом із сином ОСОБА_9 мешкає окремо від позивача ( а.с.36-37).
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_7 має намір розірвати шлюб з його сином ОСОБА_10 і стягнути з нього аліменти, а також перешкоджає позивачу, як діду, спілкуватись з внуком.
Проте, належних та допустимих доказів, які підтверджують перешкоди позивачу з боку відповідача у спілкуванні з внуком, суду не надано.
Відповідно до ст.257 СК України, дід, баба мають право спілкуватися зі своїми внуками та брати участь в їх вихованні. При наявності перешкод з боку батьків, з якими проживає дитина, у вихованні внуків, дід, баба мають право звернутись до суду з позовом про усунення перешкод у вихованні дитини.
Статтею 263 СК України передбачено, що спір щодо участі діді, баби у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст.159 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.159 СК України, якщо той з батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування , другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі в вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, визначено ст.158 СК України.
Так, за заявою матері , батька дитини, ( з урахуванням положень ст.263 СК - за заявою діда, баби) орган опіки та піклування визначає способи участі в вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків ( діда, баби) хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього становлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов.язковим для виконання .
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 звертався з заявою до служби по справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради про встановлення порядку спілкування з малолітнім внуком ОСОБА_9. ( а.с.6)
Однак, будь- яких відомостей про те, що вказане питання службою по справах дітей вивчалось, за ним приймалось будь-яке рішення , що не виконується відповідачем ОСОБА_7, суду не надано.
За такими обставинами, за відсутності рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі в вихованні дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та спілкування з ним діда ОСОБА_6, у суду першої інстанції не було правових підстав вирішувати вказаний спір в судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду вказаної справи судом першої інстанції порушені вимоги ч.1 ст.159 СК України, відповідно до якой предметом розгляду суду має бути спір про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з дитиною лише при ухиленні відповідача від виконання рішення органу опіки та піклування, яким вказане питання вирішене.
Суд першої інстанції також не надав належної оцінки положенням ч.2 ст.159 СК України, яким визначаються способи участі одного з батьків, діда чи баби у вихованні дитини, виходячи з віку дитини, його порядкуденного, тощо. В матеріалах справи відсутній висновок компетентного органу про можливість участі в вихованні малолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 і спілкуванні з ним діда ОСОБА_6, 1940 року народження, саме у спосіб, на якому наполягав ОСОБА_6
Колегія суддів також звертає увагу на ті обставини, що в рішенні суду в якості 3 особи зазначено Відділ опіки та піклування Керченської міської ради, проте як відповідь ОСОБА_6 надавала служба у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради і довіреність на участь у вказаній справі виконвчим комітетом Керченської міської ради надавалось головному спеціалісту служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради ( а.с.6,16).
Проте, служба у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради до участі в справі не залучалась, тобто справа розглянута судом першої інстанції з неналежним складом осіб.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про захит прав на участь в вихованні дитини і спілкуванні з внуком передчасно, а рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, в зв.язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст.303, .п.4 ч.1ст.309, ст.314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_7, на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 березня 2013 року - задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АРК від 25.03. 2013 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , 3 особа - Відділ опіки та піклування Керченської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, встановлення часу спілкування з внуком ОСОБА_9 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Т.І.Моісеєнко В.О.Полянська Г.В.Редько