Справа № 742/110/13-ц Провадження № 22-ц/795/918/2013 Головуючий у I інстанції -Кантур А. М. Доповідач - Шемець Н. В.
Категорія -цивільна
13 травня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,
при секретарі:Летуті Ю.М.,
за участю:представника позивачів ОСОБА_5, представника відповідача Трепаченка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_8 до Комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання" про спонукання до виконання договірних зобов'язань, про їх розмежування та стягнення моральної шкоди,
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2013 року, яким їм відмовлено в задоволенні позову, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апелянти зазначають, що згідно договору №17733 від 16 березня 2010 року виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги, в тому числі постачання холодної води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги, проте відповідачем зобов'язання належним чином не виконані. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вказують, що під час дії Правил користування системами комунального водопостачання, затверджених наказом від 01 липня 1994 року №65 (втратив чинність 27 червня 2008 року), було можливе відключення водопостачання за борги споживача. Після 2008 року ненадання послуги з холодного водопостачання в квартиру споживача є неправомірним із врахуванням здійснення сплати споживачем за поточні послуги. Таким чином, відмова відповідача в здійсненні підключення водопостачання в квартиру споживача від 06 січня 2010 року №15 є такою, що не відповідає чинному на той час законодавству з регулювання спірних правовідносин. Апелянти зазначають, що суд не звернув увагу на те, що згідно п.31 договору між сторонами станом на 1 число місяця укладання договору заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення була відсутня, що засвідчено підписами та печаткою. Також апелянти посилаються, що в судових засіданнях достовірно встановлено, що позивачі в повному обсязі оплачують передбачені договором послуги, в тому числі щодо постачання холодної води, а відповідач відмовляється зазначену послугу надавати, тому квартира не може бути використана ОСОБА_7 за призначенням, таким чином в судових засіданнях доведено наявність моральної шкоди, спричиненої відповідачем позивачам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що 01 лютого 2004 року між КП „Прилуки теплопостачання" та ОСОБА_8 було укладено договір №17733 про надання послуг з опалення, водопостачання та водовідведення (а.с. 118-119).
20 травня 2008 року в квартирі позивачів було відключено холодне постачання в зв"язку з заборгованістю в сумі 10205 грн.92 коп.( а.70).
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року стягнуто з ОСОБА_8 на користь КП „Прилукитепловодопостачання" заборгованість за надані послуги в розмірі 12948 грн. 87 коп.
Згідно довідки КП „Прилукижитлобуд" від 18 лютого 2010 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_8, його дочка ОСОБА_7, його онуки: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 (а.с.4). ОСОБА_7 зареєстрована за вказаною адресою з 21 січня 2010 року (а.с.6 зворот).
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 09 березня 2010 року №119 дозволено начальнику КП „Прилукижитлобуд" переоформити особовий рахунок та договір найму житлового приміщення - АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7, яка мешкає за даною адресою, за згодою повнолітніх членів сім'ї (а.с.8).
16 березня 2010 року між КП „Прилукитепловодопостачання" та ОСОБА_7 укладено договір №17733 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (а.с.9-10).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили, після уточнення позовних вимог, зобов'язати відповідача виконати умови договору: відновити водопостачання в квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача визначити окремо розмір поточних боргових зобов'язань ОСОБА_7 від боргових зобов'язань ОСОБА_8, що виникли у нього до її вселення та оформлення особового рахунку на її ім'я та укладення договору №17733 від 16 березня 2010 року; стягнути з відповідача моральну шкоду на користь ОСОБА_7 в розмірі 11760 грн., на користь ОСОБА_8 - 8840 грн.
Їх вимоги пов"язані з тим, що в 2010 році змінився наймач квартири, який уклав новий договір з відповідачем про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, заборгованості ОСОБА_7 перед КП „Прилукитепловодопостачання" не мала, поточні платежі сплачує; ОСОБА_8 вважає, що оскільки рішення суду про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання виконується в примусовому порядку, поточні платежі він сплачує, тому водопостачання має бути відновлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.
З таким висновком погоджується апеляційний суд.
Щодо позовних вимог ОСОБА_7 про зобов"язання відповідача виконати умови договору: відновити водопостачання в квартиру, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом - п.п.1, 5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги".
Договір №17733 від 16 березня 2010 року було укладено між КП „Прилукитепловодопостачання" та ОСОБА_7 на виконання рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради №119 від 09 березня 2010 року, яким дозволено начальнику комунального підприємства переоформити особовий рахунок та договір найму житлового приміщення - АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_7
Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на те, що на час укладення договору від 16 березня 2010 року холодне водопостачання в квартиру позивачів не подавалось, і відповідно, договір про надання цих послуг не укладався, а щодо рахунків на оплату, в яких зазначено: "постачання холодної води", то КП виставлялись рахунки про надання послуг з вуличної колонки.
Згідно ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: зокрема, вичерпний перелік житлово- комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг.
В самому договорі сторони визначили, що виконавець зобов"язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.1 договору), проте в п.5 договору щодо тарифів на послуги зазначено, що тарифи на послуги з „централізованого постачання холодної води становлять 35,22 гривень/куб.метр за показниками лічильника /--- гривень/міс. з однієї особи без лічильника".
Як встановлено апеляційним судом, квартира позивачів не обладнана лічильником.
З п.5 договору вбачається, що умовами договору не визначено тариф на постачання холодної води з однієї особи без лічильника, а вказаний тариф за показниками лічильника взагалі не відповідає тарифам, встановленим рішеннями виконкому Прилуцької міської ради ( а.с.98- 109).
Тобто, зазначеним договором не визначено таку істотну умову як тариф щодо холодного водопостачання, крім того, ОСОБА_7 було достеменно відомо, що квартира відключена від холодного водопостачання і надання такої послуги можливе лише після проведення певної процедури - підключення до квартири холодного водопостачання.
Проте такого підключення ні на час укладення договору, ні на даний час проведено не було; і в договорі сторони не узгодили питання щодо підключення квартири до холодного водопостачання, тому вимога ОСОБА_7 про виконання відповідачем умов договору, а саме відновлення водопостачання, не є обгрунтованою.
Щодо вимог ОСОБА_8 про відновлення водопостачання, то апеляційний суд виходить з того, що припинення холодного водопостачання в квартиру відбулося в 2008 році під час дії договору, укладеного між ОСОБА_8 та відповідачем.
Правомірність дій відповідача по відключенню квартири від холодного водопостачання в 2008 році у даній справі не є предметом судового розгляду, оскільки такі вимоги позивачами не заявлялись, тому апеляційний суд виходить з наявного факту відключення.
Крім того, договором від 01 лютого 2004 року, на який посилався представник позивачів в апеляційному суді, передбачено, що виконавець зобов"язується поновлювати надання послуг протягом доби після ліквідації заборгованості, усунення порушень та оплати(п.5.2 п/п.6 договору).
Доказів про погашення заборгованості матеріали справи не містять і апелянтами таких доказів суду не надано; знаходження виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості на примусовому виконанні не свідчить про погашення боргу.
Посилання позивачів на сплату коштів за „постачання холодної води" за фактичного ненадання і неотримування такої послуги не може бути підставою для зобов"язання відповідача відновити водопостачання в квартиру та, відповідно, відшкодування моральної шкоди.
Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_7(а.с.28) про зобов'язання відповідача визначити окремо розмір поточних боргових зобов'язань ОСОБА_7 від боргових зобов'язань ОСОБА_8, що виникли у нього до її вселення та оформлення особового рахунку на її ім'я та укладення договору №17733 від 16 березня 2010 року.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який визначається законом, що регламентує спірні правовідносини.
Під способами захисту суб"єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Як вбачається з наданих позивачем повідомлень на оплату послуг їй щомісячно відповідачем надсилаються квитанції для оплати житлово-комунальних послуг і сума поточних платежів в них чітко визначена; які саме права позивача порушені зазначенням в повідомленнях на оплату суми заборгованості та підлягають судовому захисту ОСОБА_7 не зазначені.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків рішення суду першої інстанції і не дають правових підстав для його скасування, тому апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: