14.05.2013Справа № 901/836/13-г
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - Командитного товариства «Крим-інвестбуд та компанія», Сакський район
до відповідача Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Енергозбуд» Сімферопольський регіональний відділ, м. Сімферополь
про спонукання до виконання певних дій
За участю представників:
Від позивача - Карасьов К.М., представник за довіреністю б/н від 01.07.2012 року.
Від відповідача - Передерій Д.В., представник за довіреністю № 53 від 01.01.2013 року.
Гільов С.В., представник за довіреністю № 293 від 01.01.2013 року.
Суть спору: Командитне товариство «Крим-інвестбуд та компанія» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Енергозбуд» Сімферопольський регіональний відділ, в якій просить зобов'язати відповідача виконати умови договору про постачання електричної енергії шляхом відновлення постачання електричної енергії.
Ухвалою господарського суду від 07.03.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21.03.2013 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що обставини, які відповідно до пункту 7.5 ПКЕЕ могли б бути підставою для припинення електропостачання були усунуті позивачем вчасно, отже відключення було незаконним.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення наявністю у позивача заборгованості за розрахункові періоди, що вже розпочались, крім того, відповідач зазначив, що сповіщення про майбутнє відключення здійснено ним завчасно, як того вимагають ПКЕЕ.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Як вбачається з позовної заяви, відповідачем по справі зазначено ДП «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Енергозбуд» Сімферопольський регіональний відділ.
Так, відповідач заперечує проти законності зазначення відповідачем структурного підрозділу з огляду на те, що останній не є юридичною особою.
Проте з цього приводу суд вважає за необхідне зауважити наступне:
У відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 21 Господарського процесуального кодексу України твердить, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Як зазначено в пункті 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Як вбачається з позовної заяви, позов поданий саме до юридичної особи, проте в особі відокремленого підрозділу, що жодним чином не суперечить вимогам законодавства.
Крім того, відповідач зазначив, що матеріали справи не містять документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала позовну заяву.
Заява підписана директором КТ «Крим-інвестбуд та компанія» Ю.Г. Дроздом. (а.с.5).
Як вбачається з довідки з ЄДРПОУ, саме Дрозд Ю.Г. є директором підприємства позивача ( а.с. 29).
В пункті 8.10.1 Засновницького договору встановлені повноваження директора без доручення діяти від імені Товариства , представляти його у всіх підприємствах і організаціях, як в Україні, так і в інших країнах. ( а.с. 26 зворотній бік).
Отже у суду відсутні підстави сумніватись в повноваженнях особи, що підписала позовну заяву від імені Командитного товариства «Крим-інвестбуд та компанія».
Так, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, 09.11.2012 року було припинено постачання електричної енергії позивачеві.
Як встановлює пункт 7.1 ПКЕЕ електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
У відповідності до підпункту 3 пункту 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.
30.03.2005 року між сторонами даної справи був укладений договір на постачання електричної енергії № ПР/Є-05-5048/НЮ-1731дч ( а.с. 8-11).
У відповідності до додаткової угоди до вказаного договору, споживач здійснює 100% попередню оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду ( а.с. 14).
Крім того, як вбачається з пункту 9 додатку № 5 до договору ( а.с. 12 зворотній бік) розрахунковим періодом вважається період з 20 числа місяця попереднього до 20 числа місяця поточного.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на несвоєчасну оплату позивачем розрахункового періоду, що вже був розпочатий.
Так, твердження позивача щодо відключення його від постачання електроенергії без попередження спростовується не тільки матеріалами справи, а й безпосередньо поясненнями самого позивача, який зазначає, що 09.11.2012 року на його адресу надійшло попередження про наявність заборгованості за жовтень 2012 року в розмірі 932, 69 грн., що є причиною припинення постачання електричної енергії.
Дане попередження датоване 01.11.2012 р ( а.с. 15).
Крім того, позивачем наданий конверт, в якому позивачеві надіслане попередження, відповідно до штампу поштового відділення, відправлене воно було саме 01.11.2012 року.
При цьому суд визнає неспроможними доводи позивача щодо пізнього отримання ним попередження, яке відбулося 09.11.2012р., тобто в день відключення, у в зв'язку із наступним:
Відповідно до пункту 3.3. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України N1149, 12.12.2007, «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», повідомлення на вхідні поштові відправлення, які підлягають видачі безпосередньо в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку, повинні бути доставлені одержувачам не пізніше наступного
робочого дня об'єкта поштового зв'язку.
Як вбачається з довідки Центру поштового зв'язку №2 УДППЗ «Укрпошта» Кримська дирекція, замовний лист №9504300517391 від 01.11.2012р. з м.Сімферополя 43, надійшов до ВПЗ Прибрежне 06.11.2012р., проте виданий уповноваженій особі Матусевіч 09.11.2012р.
Таким чином, тягар негативних юридичних наслідків від несвоєчасного отримання поштового листа, який містив попередження про припинення енергопостачання, та надійшов до поштового відділення за декілька днів до визначеної дати відключення, лежить саме на позивачеві, що виключає покладання відповідальності на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що передбачена ПКЕЕ процедура відключення споживача від електричної енергії, яка відбулася 09.11.2012р., була додержана відповідачем.
Вищезгаданий пункт 7.5 ПКЕЕ твердить, що попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.
Слід додатково наголосити на тому, що у попередженні має бути зазначена підстава для відключення.
В попередженні, що розглядається судом в рамках даної справи? підставою зазначено заборгованість станом на 01.11.2012 року в розмірі 932, 69 грн.
З рахунку, доданому до попередження , можна вбачити, що ця сума нарахована за жовтень місяць 2012 року ( а.с. 16).
Отже твердження відповідача щодо наявності у позивача заборгованості за листопад та грудень 2012 року не можуть бути взяті до уваги в рамках даних правовідносин, оскільки ця заборгованість не була зазначена відповідачем підставою для відключення позивача.
Таким чином, суд перевіряє законність відключення позивача від споживання електроенергії саме на тих підставах, які були обрані відповідачем в якості підстав для відключення.
Крім того, слід звернути увагу, що судом досліджуються правовідносини сторін, що утворились саме під час відключення від споживання та саме в чітко встановлених рамках підстав позову, зазначених позивачем, оскільки позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити постачання електричної енергії з мотиву незаконного припинення постачання електроенергії.
Проте, як про те твердять матеріали справи, дії відповідача з відключення позивача були обґрунтовані наявністю заборгованості, яка на момент відключення погашена не була.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неспроможність доводів позивача, що унеможливлює задоволення позову.
У судовому засіданні 14.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складене та підписане 14.05.2013р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя А.М. Гризодубова