Номер провадження №22-ц/791/999/2013 Головуючий в І інстанції Спічак О.Б.
Категорія 52 Доповідач: Фурман Т.Г.
2013 року квітня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Чиркової К.Г.
Суддів:Фурман Т.Г.
Пузанової Л.В.
При секретарі:Красношапка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства «Три кринички», Комишанської селищної ради, третя особа Комишанський селищний голова Фатєєв Олександр Борисович про визнання недійсним контракту, скасування розпоряджень голови селищної ради, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку і заборгованості,
18 серпня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подання вищезазначеного позову, як пропущеного з поважних причин.
В позовній заяві позивач зазначав, що на підставі його заяви та розпорядження голови Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсона № 71-р від 17.07.2006 року він був призначений на посаду директора комунального підприємства «Три кринички» (надалі КП «Три кринички»), яке засноване Комишанською селищною радою і з цього часу почав працювати на цій посаді.
Посилаючись на те, що лише 25.10.2007 року з ним був підписаний контракт, в якому сфальшована дата його укладення, укладення контракту проведено з порушенням „Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності при найманні на роботу", зміст контракту суперечить чинному законодавству, позивач просив визнати вказаний контракт удаваним правочином, який був складений для приховання дійсного трудового договору, укладеного при призначенні його на роботу, визнати його недійсним з моменту укладення та скасувати контракт з керівником КП «Три кринички» від 17.07.2006 року б/н.
Крім того, розпорядженням № 51-р від 02.07.2009 року йому оголошено догану за недбале ставлення до виконання своїх обов'язків, що призвело до незадовільної роботи КП „Три кринички", розпорядженням № 55-р від 08.07.2009 року йому оголошена догана за несвоєчасне виконання доручення селищного голови від 10.06.2009 року щодо списання транспортного засобу. Вважаючи зазначені розпорядження незаконними просив їх скасувати.
Розпорядженням селищним голови від 26.08.2009 року № 79-р його звільнено з посади директора КП «Три кринички» з 27.08.2009 року, розпорядженням від 26.08.2009 року № 81-р, селищний голова вніс зміни до розпорядження від 26.08.2009 року № 79-р виклавши його в новій редакції, яким звільнив його за невиконання умов контракту від 17.07.2006 року за п.8 ст. 36 КЗпПУ.
Посилаючись на те, що в розпорядженні не зазначено невиконання яких саме умов контракту стало підставою для звільнення, письмові пояснення з цього приводу він не надавав, крім того, в порушення вимог трудового законодавства він був звільнений в період перебування у щорічній оплачуваній відпустці за період роботи з 2006 року по 2009 рік, про що 21.08.2009 року було повідомлено селищного голову, просив суд визнати незаконними та скасувати розпорядження селищного голови щодо його звільнення, поновити на посаді директора КП «Три кринички», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов'язати комунальне підприємство виплатити повний розрахунок при звільненні, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць.
В процесі розгляду справи позивач підтримав позов в повному обсязі, уточнивши вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку, боргу по підзвітним сумам. Просив вимоги задовольнити з підстав викладених в позові.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_5 строк на подачу позову.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження селищного голови Комишанської селищної Ради № 55-р від 08.07.2009 року.
В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду в частині незадоволених позовних вимог змінити та ухвалити нове, яким вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу комунальне підприємство «Три кринички» доводи апелянта не визнало, рішення суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволення заявлених вимог щодо поновлення позивачу строку на подання позову та визнання протиправним розпорядження селищного голови Комишанської селищної ради від 08.07.2009 року № 55-р апеляційним судом не перевіряється, як таке, що сторонами не оскаржується.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство «Три кринички» засноване Комишанською селищною радою Комсомольського району м. Херсона.
Відповідно до п. 5.1 Статуту КП „Три кринички" підприємство очолює директор, який призначається і звільняється з посади власником в особі Комишанської селищної ради.
Розпорядженням селищного голови Комишанської селищної ради № 71-р від 17.07.2006 року ОСОБА_5 призначено на посаду директора комунального підприємства „ Три кринички" з 15 липня 2006 року ( т.1 а.с. 74).
З цього часу позивач приступив до роботи, йому нараховувалася заробітна плата.
У подальшому з ОСОБА_5, як з керівником підприємства, був укладений у письмовій формі контракт в якому передбачені обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості та строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови оплати його праці та матеріального забезпечення, умови внесення змін і доповнень до контракту та його припинення, в тому числі достроково ( т. 1 а.с. 77-83).
Позивач не заперечує факт підписання ним зазначеного контракту.
З червня 2006 року по серпень 2009 року зміни і доповнення до умов цього контракту у письмовій формі не вносилися.
Позивач просить визнати укладений контракт нечинним з підстав передбачених ст.ст. 203, 215 ,216, 234-236 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.3, ст. 4 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності. Законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Частина 4 ст. 65 ГК України є підставою для укладання трудових контрактів з керівниками підприємств недержавної форми власності.
При цьому КЗпП визначає правові підстави припинення трудового договору, зокрема й розірвання контракту, разом із тим нормами чинного трудового законодавства не передбачена можливість визнання трудового договору чи контракту недійсним на підставах, визначених нормами цивільного законодавства, зокрема статтями 203, 215, 216, 234-236 ЦК України.
За статтею 21 КЗпП контракт - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою. У розумінні ст.202 ЦК такий контракт не є тим правочином, на який поширюються передбачені ст.203 ЦК вимоги чинності правочину та який може бути визнаний недійсним на передбачених ЦК підставах.
Оскільки спірний трудовий контракт не є правочином в розумінні ст.202 ЦК, а тому застосування положень ст. 203,215 ЦК до правовідносин, що склалися між сторонами, не ґрунтуються на законі і є безпідставними.
Посилання позивача на сфальшованість дати укладення контракту, не є підставою для його припинення або розірвання, оскільки згідно з п. 9 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170, контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами в контракті, якою є 17 липня 2006 року.
Інші доводи позивача також не є підставою для припинення або розірвання контракту.
Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність окремих пунктів контракту вимогам трудового законодавства та вимога їх скасування колегією суддів до уваги не приймається, оскільки ці вимоги позивачем не заявлялися і в судовому засіданні суду першої інстанції не досліджувалися.
Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вимога позивача щодо визнання недійсним оспореного контракту не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3.1. Статуту КП „Три кринички" до обов'язкових видів діяльності підприємства відноситься прибирання територій селищної ради, збір та вивезення твердих побутових відходів.
Рішенням Комишанської селищної ради від 26.06.2009 року № 426 визнано незадовільною роботу комунального підприємства „ Три кринички" щодо надання послуг по вивозу твердих побутових відходів та водопостачання населених пунктів селищної ради за 2008 рік та за 5 місяців 2009 року ( т. 1 а.с. 198).
З 22.06.2009 року підприємство припинило виконувати свій обов'язок по вивезенню твердих побутових відходів з території селищної ради на міське сміттезвалище. Дієвих заходів щодо виправлення обставин, що склалися, директор не вжив.
Надати пояснення щодо виниклої ситуації керівник підприємства відмовився (т. 2 а.с. 35).
На підставі зазначеного рішення селищної ради, розпорядженням селищного голови від 02.07.2009 року № 51-р, позивачу оголошена догана за недбале ставлення до виконання своїх обов'язків, що призвело до незадовільної роботи комунального підприємства (т. 1 а.с. 84).
Оскільки позивач, відповідно до умов укладеного контракту підзвітний Комишанській селищній раді у межах встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом, і відповідно до п. 2.1 та 2.5 Контракту не забезпечив виконання завдань підприємства щодо збору та виведзення твердих побутових відходів з територій селищ визначених у статуті підприємства, а з 22.06.2009 року комунальне підприємство припинило свій обов'язок по вивезенню побутових відходів та зважаючи на те, що відповідно до п. 4.1 Контракту у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків передбачених цим контрактом керівник несе відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення селищний голова діяв в межах повноважень, відповідно до вимог трудового законодавства, статуту підприємства та контракту укладеного з керівником.
Пунктом 8 частини 1 ст. 36 КЗпП України передбачено припинення трудового договору з підстав передбачених контрактом.
Пунктом 5.3. укладеного з позивачем контракту визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи представницького органу, у тому числі за пропозиції органу місцевого самоврядування, до закінчення його терміну у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків покладених на нього цим контрактом, у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом, Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов'язань щодо своєчасної виплати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, з інших підстав передбачених законом.
Судом встановлено, що позивачем систематично не виконувалися обов'язки покладені на нього контрактом, а саме: визнавши роботу комунального підприємства незадовільною, директору необхідно було надати план оздоровлення комунального підприємства, що позивачем не було виконано, вивезення побутових відходів не відновилося, внаслідок чого утворилися чисельні сміттєзвалища, продовжувала погіршуватися фінансово-господарська діяльність підприємства, проте керівник дієвих заходів щодо виправлення ситуації не вжив, продовжував проявляти бездіяльність (т.1 а.с.197-202, т. 2 а.с. 31-38, 39-49).
Крім того, з початку 2009 року з вини позивача, виникла заборгованість з виплати заробітної плати працівникам КП, що підтверджується вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 24.02.2012 року, який набрав чинності. Зловживання службовим становищем та неправомірні дії позивача привели комунальне підприємство до повної фінансової неспроможності розрахуватися за поточними зобов'язаннями, внаслідок чого з грудня 2009 року на поточний рахунок підприємства виконавчою службою був накладений арешт.
Згідно розпорядження селищного голови від 26.08.2009 року № 79-р з внесеними розпорядженням від 26.08.2009 року за № 81-р змінами, позивача звільнено з займаної посади з 27 серпня 2009 року за невиконання умов контракту від 17.07.2006 року, згідно п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України ( т. 1 а.с. 91, 92).
Оскільки встановлені судом факти, щодо систематичного невиконання позивачем умов укладеного контракту, останнім у визначений законодавством спосіб не спростовані, колегія суддів погоджується з висновком суду про законність розпоряджень селищного голови про звільнення позивача з займаної посади, а тому підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.
Оскільки позивач, відповідно до п.3.3. оспореного контракту, не погодив з вищестоящою організацією час своєї відпустки, його посилання на порушення роботодавцем вимог трудового законодавства щодо звільнення в період відпустки з 25.08.2009 року є необґрунтованими.
Враховуючи, що при звільненні позивачу було проведено нарахування належних йому сум, та виплачено, та зважаючи на те, що позивачем не доведені понесені ним витрати в сумі 4452,22 грн, колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність цих вимог.
Висновки суду підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами та відповідають нормам трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 лютого 2013 року залишити без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: