Справа № 596/408/13-ц
"26" квітня 2013 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі :
головуючої судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі Рудніцькій О.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи
органу опіки та піклування
Гусятинської райдержадміністрації Вітко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без заявлених самотійних вимог - орган опіки та піклування Гусятинської районної державної адміністрації про надання дозволу виїзду дитини за межі України, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про надання дозволу на виїзд дитини за межі України, без згоди батька.
В обгрунтування вимог вказує, що з 27 серпня 2005 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, який було розірвано 02 лютого 2010 року. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу постійно проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач після розірвання шлюбу проживає окремо від них. З тих пір вона без його допомоги продовжує піклуватися про здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток і має намір вивезти сина на оздоровлення та відпочинок в Італію. Та оскільки її син хворіє, діагноз: пієлонефрит, неврогенний сечовий міхур, має крім того намір, щоб він пройшов курс лікування за кордоном. Батько дитини безпричинно відмовляється надати згоду на виїзд сина за кордон, що унеможливлює виїзд їх сина за межі України, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги і просила дати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон, а саме до Італії малолітнього ОСОБА_5 в супроводі його матері ОСОБА_3 терміном на 2 місяці з 01 липня 2013 року до 31 серпня 2013 року. Вказала, що позивач періодично працює в Італії і має матеріальну можливість забезпечити відпочинок, оздоровлення свого сина ОСОБА_5 за кордоном. Посилаючись на викладене й на обставини, зазначені у позовній заяві просила позовов задовольнити.
Відповідач в судове не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Попередньо не повідомив про причини своєї неявки.
Представник органу опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації з приводу задоволення позову не заперечувала, зазаначивши про відсутність будь-яких перешкод, які б сприяли відмові у тимчасовому виїзді малолітннього ОСОБА_5 разом із своєю матірю за кордон, вважає позов обгрунтованим та вінтересах дитини.
Відповідно до вимог ст.224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутностісуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши думку представника позивача, яка не заперечувала про ти розгляду справи у відсутності відповідача, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних усправі доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2005 року, який був розірвано 02 лютого 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого відідлом реєстрації актів цивільного стану Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області 02.02.2010 року, актовий запис № 15.Сторони по справі є батьками дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08 грудня 2005 року виданог овідділом реєстрації актів цивільного стану Волочиського районного управління юстиції.
Сторони по справі після розірвання шлюбу проживають окремо, і їх син ОСОБА_5 проживає разом із матір'ю ОСОБА_3 та періодично з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на утриманні матері, яка продовжує піклуватися про здоров'я сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно довідки лікарської консультативної комісії Волочиської центральної районної лікарні Хмельницької області від 30 січня 2013 року № 94 ОСОБА_5 часто хворіє з приводу пієлонефрит, неврогенний сечовий міхур. Дитина потребує лікування.
Позивачка періодично працює за кордоном, має матеріальну можливість у разі необхідності виїжджати за кордон та повертатися на територію України, може забезпечити відпочинок, оздоровлення та лікування сина за кордоном.
В силу вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.ч.7,8 ст.7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з вимогами ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі, або в супроводі осіб, які уповноваженні ними.
Положення ст.6 Закону України « Про охорону дитинства» та ст.ст.17,31 Конвенції про права дитини визначають право дитини на відпочинок та охорону здоров'я.
У відповідності до вимог ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за вийнятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Також в ст.3 вказаної Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України « Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїздного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків про видачу проїздного документа дитини для самостійного виїзду за кордон та відсутності обставин, що обмежують право на виїзд за кордон, за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Згідно з вимогами п.18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїздних документів дитини, в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 380, проїздний документ дитини, за наявності заперечень одного з батьків, може бути оформлений на підставі рішення суду.
Згідно ч.4 п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, встановлено, що виїзд з України громадян,які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що отримати нотаріально посвідчену згоду відповідача як батька на виїзд сина ОСОБА_5 в Італію для відпочинку, оздоровлення та лікування, позивачка немає змоги, що порушує право дитини і суперечить її інтересам.
Аналізуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, приймаючи до уваги необхідність забезпечення інтересів малолітньої дитини, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_3 слід задовольнити, дозволивши малолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасовий виїзд з України в Італію в період з липня по серпень 2013 року включно без згоди батька ОСОБА_4.
На підставі наведеного, ст.ст.3, 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989 року, ст.6 Закону України « Про охорону дитинства» ст.ст.7,141,150,155 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15,16, ч.3 ст.313 Цивільного Кодексу України, ст..ст.1,2,4,6 Закону України « Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїздних документів дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 380, п.2 ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, керуючись ст..11,60,88,209,212-215, 218, 224-226, 232, 294 ЦПК України,суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без заявлення самостійних вимог - орган опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за межі України задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України за кордон в Італію малолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючому в АДРЕСА_1 без згоди його батька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на період з 01 липня 2013 року до 31 серпня 2013 року включно в супроводі його матері- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно :
Суддя Гусятинського районного суду Т.М.Цвинтарна