Справа № 432/1762/13-ц
Провадження №2/432/956/2013
Стахановський міський Суд
07 травня 2013 р.
Суд у складі: Головуючого судді Євтіфієва В.М.;
Секретаря Божко Т.О.;
За відсутності позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, яки заявили про розгляд справи за їх відсутності;
розглянув у відкритому судовому засіданні, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту маючого юридичне значення,визнання право власності, -
В мотивуванні позовних вимог позивачка вказала, на підставі договору дарування від 14.11.1994року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3.
ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження та свідоцтвом про одруження.
ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, яка на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_3, мешкала разом з ним однією сім'єю.
Після смерті брата, Відповідачка, продовжувала мешкати у вищевказаному домі, оплачувала комунальні послуги, робила ремонт, тобто фактично вступила в управління і володіння спадковим майном.
01.09.2012р. між Позивачкою та Відповідачкою, була досягнута угода про попередню купівлю-продаж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, згідно з якої, Відповідачка була зобов'язана, у строк до 31 грудня 2012року підготувати належним чином документи для здійснення угоди купівлі-продажу з нотаріальним посвідченням.
Вказана угода сторонами була оформлена 01.09.2012 року між сторонами у простій письмовий формі, відповідно до якої позивачка передала Відповідачки гроші у сумі 40000грн., а Відповідачка передала Позивачки ключи від будинку для вільного користування та проведення ремонту.
Але Відповідачка умови договору не виконал, документи належним чином не підготувала, що перешкоджає Позивачки належним чином оформити право власності на вказаний будинок.
Таким чином позивачка на підставі вимог ст.328 ЦК України вимагає:
- встановити, що ОСОБА_2, фактично вступила у права власності в Порядку спадкування після брата, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1
- визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1, а саме: А-Іж - житловий будинок, а-сені, а'-тамбур, житлова пл-37,8м2, загальна пл.68,1м2 (І-тамбур, 1-сені 11,5 кв.м., 2-коридор 4,7 кв.м., 3-житлова 9,1 кв.м., 4-житлова 20,6 кв.м., 5-житлова 8,1 кв.м.,
6-кухня 6,3 квм., 7-ванна 4,1 кв.м.), Б-літня кухня, б-тамбур, В-сарай, Г-душ, Д-погріб, Е- гараж, Ж-уборна, №1 -ворота, №2-забор, №3-водопровод, №4-дворова каналізація, №5-зливна яма.
Відповідачка заперечень суду не надала.
Позивачка на позові наполягала, що вказав в заяві.
Відповідач не заперечує проти позовних вимог.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, судом встановлені наступні факти та обставини:
Між сторонами діють правовідносини щодо власності.
Предметом позовних вимог є право позивача відповідно до вимог ст.328 ЦК України.
На підставі договору дарування від 14.11.1994року, відповідачка та ОСОБА_3 є власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, що свідчить копія договору дарування.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, згідно до копії свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
ОСОБА_3 є рідним братом відповідачки, що підтверджується свідоцтвами про народження та свідоцтвом про одруження.
ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, яка на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_3, мешкала разом з ним однією сім'єю.
Статтею 3 ЦПК України визначено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 234 ЦК України визначено: Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 256 ч.2 ЦПК України визначено: У судовому порядку можуть бути встановлені інші факту від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 1216 ЦК України визначено: спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Отже з аналізу встановлених обставин та вказаних норм Закону у позивачки відсутне право заявляти позовні вимоги щодо встановлення факту прийняття спадщини відповідачкою. До тогож, вимоги ст.1216 ЦК України не передбачають прийняття спадщини встановленням факту маючого юридичне значення.
Відповідачка є єдиним спадкоємцем, яка на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_3, мешкала разом з ним однією сім'єю.
Після смерті брата, відповідачка, продовжувала мешкати у вищевказаному домі, оплачувала комунальні послуги, робила ремонт, тобто фактично вступила в управління і володіння спадковим майном.
Вказані обставини визнає відповідачка, а тому не потребують доказуванню.
Статтею 1258, 1262, 1268 ЦК України визначено: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Оскільки відповідачка проживала разом з померли, вона є особою яки отримала спадщину.
01.09.2012р. між Позивачкою та Відповідачкою, була досягнута угода про попередню купівлю-продаж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, згідно з якої, Відповідачка була зобов'язана, у строк до 31 грудня 2012 року підготувати належним чином документи для здійснення угоди купівлі-продажу з нотаріальним посвідченням.
Вказана угода сторонами була оформлена 01.09.2012 року між сторонами у простій письмовий формі, відповідно до якої позивачка передала Відповідачки гроши у сумі 40000грн., а Відповідачка передала Позивачки ключи від будинку для вільного користування та проведення ремонту.
Але Відповідачка умови договору не виконала, документи належним чином не підготувала, що перешкоджає Позивачки належним чином оформити право власності на вказаний будинок.
Статтею 328 ЦК України зазначено, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Таким чином вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4,10,15,60,88,212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту маючого юридичне значення,визнання право власності задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1, а саме: А-Іж - житловий будинок, а-сені, а'-тамбур, житлова пл-37,8м2, загальна пл.68,1м2 (І-тамбур, 1-сені 11,5 кв.м., 2-коридор 4,7 кв.м., 3-житлова 9,1 кв.м., 4-житлова 20,6 кв.м., 5-житлова 8,1 кв.м., 6-кухня 6,3 квм., 7-ванна 4,1 кв.м.), Б-літня кухня, б-тамбур, В-сарай, Г-душ, Д-погріб, Е-гараж, Ж-уборна, №1 - ворота, №2-забор, №3-водопровод, №4-дворова каналізація, №5-зливна яма.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 400грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: В.М.Євтіфієв