Провадження №6-а/748/23/13 Єдиний унікальний № 748/1181/13-а
07 травня 2013 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Майбороди С.М.,
при секретарі Головач О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Чернігові заяву відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду 5 квітня 2013 року із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області №2а-10314/2011 від 30 серпня 2011 року та стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі грошову суму 713,53 грн. на користь ОСОБА_1.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, згідно поданої до суду заяви просив справу розглянути за його відсутності та задовольнити вимоги заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі надав заперечення проти задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду мотивуючи це тим, що не було предметом спору саме стягнення з Управління на користь позивача доплати до пенсії.
Заінтересована особа ОСОБА_1 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 серпня 2011 року визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4 категорії постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, з розрахунку 15 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року, за період з 12 січня 2011 року по 12 липня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова суду залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Крім того, за приписом ч.2 ст.263 КАС України, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Також судом враховується позиція Верховного Суду України, що викладена в постанові від 28 жовтня 2008 року, де Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Таке правило підлягає застосуванню під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи викладене суд вважає, що у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області необхідно відмовити.
Керуючись ст. 5, 33 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.263 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу і порядку виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області № 2а-10314/2011 від 30 серпня 2011 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя С.М.Майборода