10 квітня 2013 р.Справа № 2-а-14956/09/2170
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Василенко Г.Ю.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УМВС України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про визнання дій неправомірними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
УМВС України в Херсонській області подало апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Постановою від 10 травня 2011 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 червня 2011 року, Херсонський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов, визнав неправомірними дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області; скасував наказ начальника УМВС України в Херсонській області № 152 від 14 вересня 2009 року про покарання старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1; скасував наказ начальника УМВС України в Херсонській області № 523о/с від 16 вересня 2009 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за статтею 64 пункт "є" (за порушення дисципліни) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1; поновив старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора - чергового чергової частини спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС; стягнув з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 28 175 грн. 39 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням обов'язкових платежів; допустив негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора - чергового чергової частини спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць; в частині визнання неправомірними дій лікаря Херсонського обласного наркологічного диспансеру при винесенні заключення за результатами медичного огляду, зафіксованого в протоколі № 2180 від 09 вересня 2009 року провадження у справі закрив.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки не встановив, які саме норми права були порушені відповідачем.
Апелянт вважає, що оскільки суд першої інстанції закрив провадження по справі в частині позовних вимог заявлених до лікаря, то суд взагалі не повинен був розглядати ці вимоги.
Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги рапорти, що стали підставою для проведення службової перевірки, атестаційний лист позивача, висновок службової перевірки за фактом виходу на роботу у стані алкогольного сп'яніння, рішення зборів середнього та начальницького складу СРСМ «Грифон» від 11 вересня 2009 року, які підтверджують порушення позивачем дисципліни - поява на службі у стані алкогольного сп'яніння.
Апелянт посилається на те, що на час звільнення позивача, він мав дисциплінарне стягнення накладене відповідно до наказу № 122 від 20 липня 2009 року.
ОСОБА_1 надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 02 липня 1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Наказом № 523 о/с від 16 вересня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за статтею 64 пункт "є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за порушення дисципліни.
Суд першої інстанції встановив обґрунтованість доводів позивача про відсутність у відповідача доказів того, що 09 вересня 2009 року позивач перебував на робочому місці в нетверезому стані, що в подальшому стало підставою для прийняття оскарженого наказу від 16.09.2009 р. № 523 о/с.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до висновку службового розслідування від 10 вересня 2009 року, керівництвом підрозділу СРСМ «Грифон» УМВС 09 вересня 2009 року було виявлено на робочому місці ОСОБА_1, який мав ознаки алкогольного сп'яніння. Після чого позивача було доставлено до обласного наркологічного диспансеру для медичного огляду для встановлення стану сп'яніння. Відповідно до висновку протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 2180 від 09 вересня 2009 року наявність алкоголю у видихуваному повітрі позивача склала 0,88%.
Суд першої інстанції встановив, що позивач не заперечує той факт, що напередодні ввечері він вживав алкоголь, однак на роботу на наступний день вийшов тверезим, але з залишковим явищем попереднього сп'яніння.
Суд першої інстанції встановив, що всупереч наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 року № 400/666, в медичному протоколі № 2180 лікарем записаний діагноз позивача без встановлення результатів лабораторних досліджень, хоча в протоколі зазначено, що кров, сечу та слину було здано.
Суд першої інстанції встановив, що легкій ступені сп'яніння відповідають показники від 1 до 2 проміле, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР № 06-14/33-14, а у позивача встановлено 0,88 проміле.
Таким чином, суд першої інстанції встановив, що відповідач передчасно зробив висновки про знаходження позивача в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим доводи позивача про скасування наказу № 523 о/с від 16.09.2009 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також суд першої інстанції, з метою всебічного захисту прав свобод та інтересів фізичних осіб, вирішив, на підставі статті 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, та скасувати наказ начальника УМВС України в Херсонській області № 152 від 14 вересня 2009 року про покарання старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1., оскільки цей наказ був підставою для винесення наказу № 523 о/с від 16 вересня 2009 року.
З урахуванням довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС Херсонській області від 10.02.2011 р. № 152 про заробітну плату позивача, суд першої інстанції встановив, що сума середнього заробітку позивача за час його вимушеного прогулу з 16 вересня 2009 р. по 16 вересня 2010 р. складає 28 175,39 грн., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 червня 2011 року (а.с. 189).
Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги стосовно визнання неправомірними дій лікаря Херсонського обласного наркологічного диспансеру при винесенні висновку за результатами медичного огляду, зафіксованого в протоколі № 2180 від 09 вересня 2009 року не можуть бути розглянуті судом в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а даний спір не знаходиться у сфері публічно-правових відносин, лікар не є суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим провадження в цій частині справи підлягає закриттю.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, апелянт у судове засідання не з'явився, а позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Наказом т.в.о. командира Спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС України в Херсонській області № 152 від 14 вересня 2009 року про покарання старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1. (а.с. 44), вирішено клопотати перед керівництвом УМВС України в Херсонській області про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з органів внутрішніх справ.
Підставою для прийняття цього наказу стало встановлення прибуття позивача на службу 09 вересня 2009 року у стані алкогольного сп'яніння, та наявність наказу командира Спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС України в Херсонській області 20 липня 2009 року № 122 про попередження про неповну посадову відповідність.
Висновок про перебування позивача 09 вересня 2009 року у стані алкогольного сп'яніння зроблений відповідачем на підставі протоколу медичного огляду обласного наркологічного диспансеру від 09 вересня 2009 року № 2180 (а.с. 32), що підтверджено поданням про звільнення позивача з органів внутрішніх справ від 16 вересня 2009 року (а.с. 33-34), висновком по матеріалах службової перевірки за фактом виходу на службу в стані алкогольного сп'яніння інспектора-чергового чергової частини СРСМ «Грифон» УМВС, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 від 10 вересня 2009 року (а.с. 35-38).
Наказом № 523 о/с від 16 вересня 2009 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за статтею 64 пункт "є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за порушення дисципліни (а.с. 15).
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ послугувало встановлення, на думку відповідача, факту перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння на робочому місці.
Відповідно до п. 3.15 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 вересня 2009 року N 400/666, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Оскільки при медичному огляді позивача у нього було відібрано слину, сечу та кров, а лабораторні дослідження, не проводились, у позивача встановлено 0,88 проміле, а відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР № 06-14/33-14 легкій ступені сп'яніння відповідають показники від 1 до 2 проміле, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасні висновки про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, які містяться в протоколі медичного огляду, у висновку про перебування позивача 09 вересня 2009 року у стані алкогольного сп'яніння(а.с. 32), у поданні про звільнення позивача з органів внутрішніх справ від 16 вересня 2009 року (а.с. 33-34), у висновку по матеріалах службової перевірки за фактом виходу на службу в стані алкогольного сп'яніння інспектора-чергового чергової частини СРСМ «Грифон» УМВС, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 від 10 вересня 2009 року (а.с. 35-38).
Оскільки ст. 43 Конституції України закріплює право кожного на працю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неприпустимість звільнення позивача з органів внутрішніх справ на підставі висновків, які є передчасними та ґрунтуються на припущеннях.
Доводи апелянта про наявність дисциплінарного стягнення, до уваги не приймаються оскільки це не було основною підставою для при зняття скасованих судом першої інстанції наказів.
Також помилковими є доводи апелянта, про те, що надавши оцінку протоколу медичного огляду, суд першої інстанції фактично розглянув позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій лікаря. Надавши, в мотивувальній частині оскарженої постанови, оцінку доказу - протоколу медичного огляну, суд першої інстанції діяв відповідно до вимог ст. 70, 86 КАС України.
Також безпідставним є посилання апелянта на неприйняття судом першої інстанції наданих відповідачем доказів - подання про звільнення, рапорти, атестаційний лист, висновки службової перевірки, рішення зборів середнього та старшого начальницького складу СРСМ «Грифон», оскільки ці документи є похідними від передчасних висновків про прибуття позивача на службу у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС Херсонській області від 10.02.2011 р. № 152 про заробітну плату позивача, ухвали про виправлення описки від 15 червня 2011 року (а.с. 189), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 вересня 2009 р. по 16 вересня 2010 р. в розмірі 28 175,39 грн., з відрахуванням всіх обов'язкових платежів.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій лікаря Херсонського обласного наркологічного диспансеру при винесенні висновку за результатами медичного огляду, зафіксованого в протоколі № 2180 від 09 вересня 2009 року, оскільки ці вимоги не знаходиться у сфері публічно-правових відносин, а лікар не є суб'єктом владних повноважень.
Водночас апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які є формальними, оскільки закриття провадження по справі вирішується судом ухвалою (ч. 3 ст. 157, ч. 2 ст. 158 КАС України).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу УМВС України в Херсонській області залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П. Шеметенко