24 квітня 2013 року Справа № 61118/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області про стягнення заборгованості,-
встановив :
У липні 2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах позовної давності та з урахуванням виплачених сум.
Оскаржуваною постановою суду позов задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу, як непрацездатному члену сім»ї померлого, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щомісячну компенсацію за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 22.12.2010 р. по 18.06.2011 р. включно. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Зокрема в обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідно до ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Крім того п.5 Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визначено, що щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчою від 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити задоволити частково, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є дружиною померлого інваліда 1 групи 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та що вона є непрацездатним членом його сім»ї, яка перебувала на його утриманні.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50 відсотків пенсії померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до положень ч.1 ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
У зв'язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, та на пенсію в разі втрати годувальника у розмірі не менше 50 % пенсії померлого годувальника, яка має бути не нижчою за 10 мінімальних пенсій за віком.
Однак вище зазначені, пенсія та компенсація виплачувались позивачу у меншому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 цього ж Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вносилися зміни до ст.ст. 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які суттєво обмежували зазначені в цих статтях розміри виплат. Однак, зміни внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Конституційний Суду України своїм Рішення від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 визнав їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Після Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 дія ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обмежувалась.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки зміни, внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) то відповідно до Рішення Конституційного Суду України відновлено дію ст. ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач в оскаржуваний позивачем період, всупереч вимог даного Закону позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника та щомісячну компенсацію за втрату годувальника виплачував у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідач діяв всупереч чинного спеціального законодавства України.
Відповідно до ст.9 ч.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачу слід застосовувати згадану правову норму при визначенні мінімального розміру пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку державної пенсії у зв'язку з втратою годувальника і щомісячної компенсації за втрату годувальника та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що бюджетне фінансування виплат, пов'язаних із застосуванням Закону № 796-ХІІ проводиться із державного бюджету і Положенням «Про Пенсійний фонд України» визначено вичерпний перелік напрямів використання бюджетних коштів, які здійснюються виключно за призначенням, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 80-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 р. за № 209/14900, одним із основних завдань управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Разом з тим суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог по 22.07.2011 року включно, виходячи з наступного.
Пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.» від 14.06.2011 р. (Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.» доповнено п. 4), який набрав законної сили 19.06.2011 р., встановлено, що у 2011 р. ст. ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України,виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету УПФ України на 2011 р.
На виконання даної норми закону КМ України 06.07.2011 р. прийнято постанову №745 «Про постановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р.
Недотримання судом першої інстанції вищевказаних вимог закону призвели до неправильного вирішення справи за відповідними позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області задоволити частково.
Постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 14 липня 2011 року у справі № 2а-8291/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1, як дружині померлого інваліда 1 групи 1 категорії , смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою щомісячну компенсацію, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.12.2010 р. по 22.07.2011 р. включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як дружині померлого інваліда 1 групи 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою щомісячну компенсацію, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.12.2010 р. по 22.07.2011 р. включно.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: М.А. Пліш
Н.М. Судова-Хомюк