23 квітня 2013 року Справа №607/1470/13- ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Буцик О.П., Бригідир Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,-
Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №Ск-201-000101/1-2008 від 28.01.2008 року на загальну суму 16 920,69 гривень та сплачений ними судовий збір.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними, у позові просить відмовити у зв»язку із закінченням строку позовної давності.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив
28.01.2008 року відкрите акціонерне товариство «Родовід банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» та ОСОБА_1 уклали договір № Ск-201-000101/1-2008, згідно якого відповідачка отримала споживчий кредит в розмірі 4363,60 грн. на строком до 28 січня 2009 року, із сплатою 7 % річних та за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2,25 % щомісячно від розміру наданого кредиту.
Згідно п. 4.1.9 договору, держатель зобов»язується щомісяця погашати заборгованість за споживчим кредитом згідно з графіком (додаток №1 до договору), а також остаточно погасити заборгованість за споживчим кредитом в строк погашення, зазначеного в п.1.1.5 цього договору, тобто до 28 січня 2009 року.
Пунктом 4.1.23 Договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості, позичальник зобов»язаний сплатити банку пеню у розмірі 1,6 відсотків від суми невиконаного зобов»язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.
Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти у якості споживчого кредиту на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення у неї заборгованості.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.
Станом на 29.01.2013 року за відповідачем по укладеному з позивачем рахується заборгованість на загальну суму 16920,69 грн., яка складається з:
- 1812,42 гривні заборгованість за основною сумою кредиту;
- 66,52 гривні заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами;
- 589,08 гривень плата за управління кредитом;
- 14452,67 гривень пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, сплати процентів та внесення плати за управління та обслуговування кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність у тому числі про стягнення неустойки (штрафу, пені) яка складає один рік.
Згідно пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Відповідно до пункту 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5, враховуючи положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв»язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки останній звернувся із позовом до суду 29 січня 2013 року, а тому у задоволенні його позову слід відмовити у зв»язку із пропуском строку давності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, ч.1 ст.88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.257, 258, 553, 554, 634, 638, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан