Провадження № 22-ц/774/2428/13 Головуючий у 1 інстанції Тихомиров І.В.
Справа 2/426/562/12 Доповідач Лисична Н.М.
Категорія 37
23 квітня 2013 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.
суддів Баранніка О.П., Городничої В.С.
при секретарі Філіній Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суда Дніпропетровської області від 31 травня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-
16 березня 2011 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину будинку у порядку спадкування за законом та виділ її у натурі. Потім уточнив свої вимоги та просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суда Дніпропетровської області від 31 травня
2012 р. позов задоволено: - визнано ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тривалістю у 6 (шість) місяців.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволені позову на тій підставі, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи батькові позивача - ОСОБА_3, на праві спільної часткової власності належало 4/7 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло вказана частина домоволодіння. За життя ОСОБА_3 не залишив заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.
У 2010 р. позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 28.10.2010 р. йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що він пропустив строк, встановлений законом для прийняття спадщини (а.с.21).
Визнаючи ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тривалістю у 6 (шість) місяців суд першої інстанції виходив з поважності пропуску строку, а саме, що позивач працював за кордоном.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено, що правила книги шостої ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийняти н і к и м зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частинами 1,3 ст.1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановлено ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Також з огляду на положення як статей 548,549 ЦК 1963 р., так і статей 1270, 1272 ЦК для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а саме вчинив певні передбачені законом дії, які свідчать про його волевиявлення на прийняття спадщини. У протилежному випадку спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, і може порушувати питання лише про продовження строку для прийняття спадщини (в разі застосування ст.550 ЦК 1963 р.) чи визначення додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК 2003 р.)).
Разом з тим, суд, встановлюючи ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини не звернув уваги на те, що в даному випадку спадкоємець може ставити питання про продовження строку для прийняття спадщини, а не визначення йому додаткового строку. Також судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що після смерті батька спадщина була прийнята дружиною померлого - ОСОБА_4 та сином померлого - ОСОБА_1, яким було видано свідоцтва про право власності в порядку спадкування (а.с. 21).
09.11.2010 р. позивач отримав свідоцтво після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с.5)
Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, а також те, що позивач не надав письмових доказів того, що, на протязі біля 10 років, починаючи з 2001 р. він знаходився за кордоном і не міг своєчасно прийняти спадщину після смерті батька (хоча міг із-за кордону послати таку заяву або видати доручення на це іншій особі), колегія суддів вважає, що визнати оскаржуване рішення суду таким, що відповідає вимогам чинного законодавства не можна і воно підлягає скасуванню, а в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини слід відмовити.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суда Дніпропетровської області від 31 травня 2012 р. скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді