Справа № 2-4542/12
Провадження №2/369/441/13
іменем України
17.04.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Медвідь Н.О.
при секретарі Ковтонюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Дніпровський круг» про стягнення коштів та визнання майнових прав на квартиру, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між сторонами було укладено договір від 13.10.2008 за яким вона придбала майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Згідно з п.п.2.3, 2.5 договору вартість майнових прав на квартиру становить 526320.00 грн.,яку вона сплатила у повному обсязі у встановлений строк - до 17.10.2008.
При цьому відповідно до п.2.4 договору запланований загальний строк будівництва був визначений сторонами до кінця другого півріччя 2008 р.
Але відповідач не зміг дотриматися цього строку будівництва, у зв'язку із чим сторонами 16.12. 2008 було підписано додаткову угоду до договору від 13.10.2008 за умовами якої запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію було перенесено на III квартал 2009 р., однак і цей строк відповідачем було порушено.
Проте вже 10.03.2011 ДП «Дніпровський круг» звернулося до Інспекції ДАБК у Київській області із заявою про видачу сертифікату на житловий будинок по АДРЕСА_1.
КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» наприкінці 2009 р. на замовлення ДП «Дніпровський круг» здійснило технічну інвентаризацію об'єкта і склало технічний паспорт на будинок.
На підставі матеріалів технічної інвентаризації було уточнено також нумерацію і фактичну площу квартир у даному житловому будинку. Згідно з додатковою угодою до договору від 13.10. 2008 підписаною між сторонами 21.03. 2011, номер її квартири було змінено з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, а загальна площа збільшилася з 73,1 кв.м до 75,9 кв.м. Цією ж додатковою угодою від 21.03. 2011 було встановлено, що запланований загальний строк будівництва продовжується до кінця І півріччя 2011 р.
За змістом п.п.4.1, 4.3 договору від 13.10.2008 після уточнення площі квартири за обмірами БТІ сторони здійснюють остаточні взаєморозрахунки, після чого ДП «Дніпровський круг» зобов'язане передати їй квартиру за актом прийому передачі. Після підписання акту прийому-передачі квартири вона набуває право проводити ремонті і облаштувальні роботи в квартирі.
Різниця між площею квартири, вказаною у п.2.1 договору від 13.10.2008 , та фактичною площею, визначеною за обмірами КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», склала лише 2,8 кв.м
Відповідач ще 10.03.2011 звернувся до Інспекції ДАБК у Київській області із заявою про видачу сертифікату на житловий будинок по АДРЕСА_1, 24.03.2011 сторони підписали акт прийому-передачі квартири.
Вже через місяць після прийняття нею квартири за актом прийому-передачі від 24.03. 2011 вона отримала від відповідача листа, згідно якому відповідач не визнає її майнові права на спірну квартиру та вважає, що вона має заборгованість з оплати вартості цієї квартири у сумі 21162,50 грн.
20.10.2011 вона підписала з відповідачем додаткову угоду до договору від 13.10.2008 за змістом якої (п.п.1-5) вона погодилася доплатити 289,50 грн. за кожен з 75,9 квадратних метрів фактичної площі квартири.
При цьому згідно з п.5 додаткової угоди від 20.10.2011 у разі, якщо ДП «Дніпровський круг» не виконає свій обов'язок із введення будинку в експлуатацію і передачі їй документів для оформлення права власності на квартиру у строк до 31.12. 2011 то відповідач повинен повернути їй кошти у сумі 21973, 05 грн. до 30 січня 2012 р.
Свій обов'язок за додатковою угодою від 20.10.2011 вона виконала, сплативши 26.10.2011 на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 21973,05 грн.
Однак ні до кінця 2011 р., ні до цього часу житловий будинок по АДРЕСА_1 так і не було прийнято в експлуатацію.
29.02.2012 вона звернулася до відповідача із письмовою заявою про повернення їй грошових коштів у сумі 21973,05 грн., оскільки відповідач не виконав свій обов'язок за додатковою угодою від 20.10.2011 проте відповідач відмовився повертати кошти, мотивуючи тим, що додаткова угода від 20.10. 2011 є нелегітимною, оскільки станом на 20.10.2011 директором був і є Мороз В'ячеслав Іванович.
Станом на 12.11.2012 час прострочення становить 287 днів (починаючи з 31 січня 2012 р. у відповідності до п.5 додаткової угоди від 20 жовтня 2011 р.). Таким чином, три проценти річних від простроченої суми становлять 518,32 грн.: 21973,05 грн. х 3% : 365 (кількість днів у році) х 287 (днів) = 518,32 грн.Тобто, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення дорівнює 22104,89 грн.: (100,2 х 100,3 х 100,0 х 100,1 х 100,0)% х 21973,05 грн.: 100% = 22104,89 грн.Збитки від інфляції становлять 131,84 грн. (22104,89 грн. - 21973,05 грн.).
Тому просила стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 21973,05 гривні, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 518,32 гривень та збитки від інфляції у розмірі 131,84 гривень, всього стягнути 22623,21 гривень. Визнати за нею майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача судовий збір.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що станом на 20.10.2011 директором ДП «Дніпровський круг» був Мороз В'ячеслав Іванович. Особою, яка згідно зі статутом діє без довіреності та має право укладати договори, є директор, яким на той час був і є Мороз В.І.
14.10.2011 у №200 «Експрес-газети» опублікувано оголошення про визнання недійсним зразка печатки дочірнього підприємства «Дніпровський круг», який використовувався до 09.09.2011 у зв'язку із втратою.
Позивач знав про те, хто є директором ДП «Дніпровський круг», адже про це неодноразово повідомлялось на зборах інвесторів а також шляхом опублікування інформації в загальнодоступному єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та донесення до загального відома через пресу інформації про втрату печатки.
Враховуючи, що додаткова угода від 20.10.2011 була підписана особою, яка не мала відповідних повноважень для укладання таких угод, а також з використанням недійсної печатки, така додаткова угода є укладеною з порушенням ст...203 ЦК України.
Також зазначила, що позивач вже отримав від відповідача Акт прийому-передачі від 24.03.2011 Тому право позивача на отримання документів для оформлення права власності нічим не порушено, а навпаки, задоволене шляхом видачі Акту прийому-передачі від 24.03.2011 і тому не підлягає захисту. Позивач не довів чим відповідач порушив чи не визнає його майнове право вимоги документів, які позивач має на руках.
Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, позов задовольняє частково з наступних підстав:
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 13/10/08-Б від 13.10.2008 за яким позивач придбала майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Згідно з п.п.2.3, 2.5 договору № 13/10/08-Б від 13.10.2008 вартість майнових прав на квартиру становить 526320.00 грн., і цю вартість позивачка сплатила у повному обсязі у встановлений строк, до 17.10.2008, що підтверджується квитанцією № РN 532 від 16.10.2008.
Відповідно до п.2.4 договору № 13/10/08-Б від 13.10.2008 запланований загальний строк будівництва визначений до кінця другого півріччя 2008 р.
Але відповідач не зміг дотриматися вищезгаданого строку будівництва, у зв'язку із чим сторонами 16.12.2008 було підписано додаткову угоду до договору № 13/10/08-Б від 13.10.2008 за умовами якої запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію було перенесено на III квартал 2009 р, однак і цей строк відповідачем було порушено.
КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» наприкінці 2009 р. на замовлення ДП «Дніпровський круг» здійснило технічну інвентаризацію об'єкта і склало технічний паспорт на будинок.
Згідно листа КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» № 1098ю/1184 від 28.03.2012 будівництво будинку закінчено і підлягає до здачі в експлуатацію.
Згідно з додатковою угодою до договору № 13/10/08-Б від 13.10.2008 підписаною між сторонами 21.03.2011, номер квартири позивача було змінено з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, а загальна площа збільшилася з 73,1 кв.м до 75,9 кв.м. Цією ж додатковою угодою від 21.03.2011 було встановлено, що запланований загальний строк будівництва продовжується до кінця І півріччя 2011 р.
Різниця між площею квартири, вказаною у п.2.1 договору № 13/10/08-Б від 13.10.2008 та фактичною площею, визначеною за обмірами КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради склала 2,8 кв.м (75,9 кв.м - 73,1 кв.м).
Те, що позивачка виконала у повному обсязі зобов'язання за договором № 13/10/08-Б від 13.10.2008 а саме: сплатила 526320,00 грн., у тому числі ПДВ - 87720.00 гри., за спірну квартиру підтверджується довідкою № 35 від 24.03.2011.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги позивачки в частині майнових прав на спірну квартиру.
Разом з цим відмовляє в частині позову про стягнення коштів в сумі 21973 гр. 05 коп. на підставі п.5 додаткової угоди від 20.10.2011, згідно якому позивач сплатила 26.10.2011 . на поточний рахунок ДП «Дніпровський круг» грошові кошти у сумі 21973,05 грн., згідно квитанція від 26.10. 2011 .
Проте суд відмовляє в позові в цій частині, оскільки станом на 20.10.2011 директором ДП «Дніпровський круг» був Мороз В'ячеслав Іванович, що підтверджується довідкою А А №391903 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Тобто, особою, яка згідно зі Статутом діє без довіреності та має право укладати договори, є Директор, яким на той час був і є Мороз В.І.
14.10.2011 у №200 «Експрес-газети» опублікувано оголошення про визнання недійсним зразка печатки дочірнього підприємства «Дніпровський круг» код за ЄДРПОУ 30931888, який використовувався до 09.09.2011 у зв'язку із втратою.
Відповідно до абзацу 2 ч.З ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Позивач не могла не знати хто є Директором ДП «Дніпровський круг» на момент підписання угоди.
За правилами ст.. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону,акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Враховуючи, що додаткова угода від 20.10.2011 була підписана особою, яка не мала відповідних повноважень для'укладання таких угод, а також з використанням недійсної печатки, така додаткова угода є укладеною з порушенням ст.203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і недотримання яких відповідно до статті 215 ЦК України є підставою недійсності.
Як зазначено в Узагальненні Верховного суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008р., недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Дефектами правочину від 20.10.2011 є відсутність будь-яких повноважень на укладення цього правочину особою, яка діяла нібито від імені ДП «Дніпровський круг» та невідповідність волі та волевиявлення.
Згідно зі ст. 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Як зазначено у ч.2 ст. З86 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно зі ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з листом Інспекції ДАБК у Київській області № 7/10-16/0711/02 від 07.11.2012 об'єкт будівництва «Житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1, в експлуатацію станом на листопад 2012 р. не приймався.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. З ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.16 ЦК України способами захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав є, зокрема, визнання права, а також примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представник позивача не довів тих обставин на які посилався як на підставу позовних вимог про стягнення коштів, не надала докази в обґрунтування цих вимог, не спростувала тих обставин на які посилалася представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень , що є її обов»язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.. 10 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу, роз»яснював представнику позивача її права та обов»язки.
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткову обґрунтованість та доведеність вимог позивача, оскільки вони частково відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 331 ЦК України, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ДП «Дніпровський круг» на користь ОСОБА_1 3 219 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: