ЄУН 232/1016/13-к
Провадження № 1-кп/232/41/13
07 травня 2013 року місто Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області
в складі: головуючого судді Христофорова Б.Л.,
при секретарі Петренко О.О.,
за участю прокурора Раюшкіна Ю.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Кіровське кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013050370000265 від 20 березня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Кіровське Донецької області, росіянки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, яка не працює, раніше не судиму, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -
18 березня 2013 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де вона спільно проживає зі своєю бабусею ОСОБА_1, знайшла під ковдрою на ліжку в залі пластикову картку з пенсійним рахунком «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1, видану на ім'я потерпілої, після чого, з метою таємного викрадення чужого майна, обвинувачена діючи умисно, скориставшись тим, що ОСОБА_1 спить, взяла зазначену пластикову картку і протягом часу з 23 годин 02 хвилин 18 березня 2013 року до 04 годин 02 хвилин 19 березня 2013 року тричі приходила до банкомату «Райффайзен Банк Аваль», розташованому за адресою: місто Кіровське Донецької області, вулиця Шахтарська, будинок № 31, де здійснила три транзакції по карточці потерпілій, знявши готівкою: 18 березня о 23 годині 02 хвилини - 200 гривень; 18 березня о 23 годині 32 хвилини - 200 гривень; 19 березня о 04 годині 02 хвилини - 100 гривень, чим завдала потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 500 гривень, після чого, викраденими грошовими коштами розпорядилася на свій розсуд.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
18 квітня 2013 року під час досудового розслідування між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення. В зазначеній угоді, відповідно до положень викладених в ст. 471 КПК України, сторони зазначили формулювання підозри, його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, узгодили міру покарання за ч.1 ст. 185 КК України, дійшли згоди на його призначення у вигляді вісімдесяти годин громадських робіт, надали згоду на його призначення, обговорили наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу та наслідки його невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 просила затвердити угоду про примирення між нею та потерпілою, пояснила що вона розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, а також вид покарання який буде застосований до нею.
Потерпіла ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні, підтвердила обставини викладені в угоді, факт її укладення та підписання, просить її затвердити, пояснила що розуміє наслідки затвердження між нею та обвинуваченої, зазначила, що цивільний позов щодо відшкодування матеріальної шкоди, заявляти не бажає
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди про примирення, розглянувши угоду про примирення, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладання угоди сторонами, відповідає вимогам передбаченим ст.ст. 469, 471 КПК України та може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.1 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості обвинуваченого. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, є добровільними, сторони примирились один з одним, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
Отже за таких обставин, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між обвинуваченою та потерпілою та призначити узгоджену сторонами міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді вісімдесяти годин громадських робіт.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 314, 368, 369, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення укладену 18 квітня 2013 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013050370000265 від 20 березня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цією статтею згідно укладеної угоди у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя : Б.О. Христофоров