донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.04.2013 р. справа №19/5014/2640/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Принцевської Н.М.
суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Міготіній К.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Григоріва О.Ю., довіреність № 2 від 03.01.13р.
від відповідача:Колотович Д.О., довіреність № 4 від 08.01.13р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Луганської області
від31.01.2013р. (повний текст 04.02.2013р.)
у справі№ 19/5014/2640/2012 (суддя Середа А.П.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Приватного підприємства «ВВ-Плюс», м. Попасна Луганської області
про стягнення 750569,68 грн.
Господарський суд Луганської області рішенням від 31.01.2013р. відмовив у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Приватного підприємства «ВВ-Плюс», м. Попасна Луганської області про стягнення 750569,68 грн. за договором поставки № 2101-001 від 21.01.11р.
Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що оскаржуване рішення вважає незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та містить висновки, які не відповідають матеріалам справи. Просив рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2013р. у справі № 19/5014/2640/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та містить повний юридичний аналіз обставин справи, а правові висновки, що містяться в ньому, ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.11 року між Публічним акціонерним товариством «Дизельний завод» (позивач, постачальник) та Приватним підприємством «ВВ-Плюс», (відповідач, покупець) укладено договір поставки №2101-001, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується на підставі заявок покупця виготовити згідно ТУ У 35.2-00190957-042:2008 і поставити товар, а саме піввагони моделі 12-9790 в кількості 10 одиниць, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього грошову суму згідно умовам договору.
П.2.1. визначено, що фактична ціна товару зазначена у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Постачальник не має права збільшити ціну на визначену у цій специфікації партію товару без погодження її з Покупцем.
Якщо сторони узгодили зміну ціни або кількості партії товару на вже підписану специфікацію, - вони укладають додаткову угоду з новими погодженими умовами, попередню специфікацію визнають такою, що втратила чинність.
У разі відмови від отримання Товару, в зв'язку з ціною, яка збільшилася після підписання специфікації та не була узгоджена Сторонами, Покупець не несе ніякої відповідальності за не виконання своїх зобов'язань по покупці непогодженої специфікацією кількості Товару та не відшкодовує збитків Постачальника, пов'язаних з вищевказаними обставинами.
У п.3.1. договору сторони домовилися, що постачальник здійснює доставку товару до станції Кривий Ріг-Сортувальний Придніпровської залізниці, сума витрат становить 478,00 грн. за 1 вагон, компенсацію яких здійснює покупець згідно виставленого постачальником рахунку
Датою поставки та переходу права власності на товар вважається дата, вказана в акті прийому-передачі товару на складі постачальника (п.3.1.2).
Сторони домовилися, що розрахунки за товар покупець здійснює безготівково згідно підписаних специфікацій (п.5.1).
Сторони після виконання договору або закінчення строку його дії складають акти звірення взаєморозрахунків (п.5.2).
У випадку порушення строків оплати покупець сплачу постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.6.3).
Всі зміни та доповнення до даного договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після підписання їх представниками обох сторін та скріплення їх печатками (п.9.4).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення їх печатками та діє до 31.12.11 року (п.10.1) (а.с.7-10).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
21.01.11 року сторони підписали специфікацію №1 до цього договору, згідно якій постачальник зобов'язався у лютому 2011 року здійснити поставку 10 штук вагонів моделі 12-9790 за ціною 531.980,00 грн. (без ПДВ) за 1 шт. на суму 6383760,00 грн. (з ПДВ). Сторони визначили порядок розрахунків: 40% - попередня оплата протягом 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку покупцю. Кінцевий розрахунок - 60% - протягом 2-х банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару (а.с.11).
19.04.11 року сторони підписали специфікацію №2, згідно якій постачальник зобов'язався у квітні 2011 року поставити на користь покупця 5 штук вагонів моделі 12-9790 за ціною 553.859,40 грн. (без ПДВ) за 1 шт. на суму 33237156,40 грн. (з ПДВ). Порядок розрахунків: 40% - попередня оплата протягом 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку покупцю. Кінцевий розрахунок - 60% - протягом 2-х банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару (а.с.12).
12.07.11 року сторони підписали специфікацію №3, згідно якій постачальник зобов'язався у липні 2011 року поставити на користь покупця 5 штук вагонів моделі 12-9790 за ціною 573870,00 грн. (без ПДВ) за 1 шт. на суму 3443220,00 грн. (з ПДВ). Сторони визначили порядок розрахунків: 40% - попередня оплата протягом 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку покупцю. Кінцевий розрахунок - 60% - по факту готовності узгодженої партії піввагонів (а.с.13).
27.07.11 року сторони підписали специфікацію №4, згідно якій постачальник зобов'язався у липні-серпні 2011 року поставити на користь покупця 5 штук вагонів моделі 12-9790 за ціною 573870,00 грн. (без ПДВ) за 1 шт. на суму 3443220,00 грн. (з ПДВ). Сторони визначили порядок розрахунків: 40% - попередня оплата протягом 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку покупцю. Кінцевий розрахунок - 60% - по факту готовності узгодженої партії піввагонів (а.с.14).
28.11.11 року сторони підписали специфікацію №5, згідно якій постачальник зобов'язався у грудні 2011 року поставити на користь покупця 5 штук вагонів моделі 12-9790 за ціною 575260,00 грн. (без ПДВ) за 1 шт. на суму 3451560,00 грн. (з ПДВ). Сторони визначили порядок розрахунків: 100% - попередня оплата вартості усього товару (а.с.15).
Отриманий товар відповідачем був частково оплачений за платіжними дорученнями:
№235 від 01.08.11 року на суму 34.914,00 грн. (а.с.43);
№401 від 01.12.11 року на суму 1.000.000,00 грн. (а.с.44);
№404 від 04.12.11 року на суму 1.000.000,00 грн. (а.с.45);
№414 від 07.12.11 року на суму 1.000.000,00 грн. (а.с.46), - всього 3.034.914,00 грн. та на підставі актів заліку взаємних зобов'язань: від 31.05.11 року - на суму 6.731.516,40 грн. (а.с.36); від 31.08.11 року - на суму 6.921.354,00 грн. (а.с.37), - а разом на суму 13.652.870,40 грн.
Фактично позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок поставки за специфікацією № 5 від 28.11.11р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкту підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Звертаючись до суду за захистом порушеного права, позивач у позові згідно ст. 54 ГПК України повинен визначити зміст позовних вимог, викласти обставини, на яких ґрунтуються вимоги, зазначити докази, що підтверджують позов. Таким чином, саме на позивача покладено обов'язок визначення предмету та підстав позову.
Як вбачається з позовної заяви підставою позову визначено договір поставки № 2101-001 від 21.01.11р.
Виходячи з умов договору, а саме п.п. 1.1., 2.1., 9.4. господарський суд зробив вірний висновок, що підписані сторонами специфікації № 2, 3, 4 та 5 не можна вважати додатковими угодами до основного договору.
Також є вірним висновок місцевого суду, що видаткова накладна №Ди-5/24 від 16.05.11 року на відпуск відповідачеві кришок люків піввагону у кількості 82 шт. на суму 216.480,00 грн. (а.с.28) не є доказом виникнення заборгованості за спірним договором, оскільки предметом поставки за договором є саме піввагони, а не люки до них.
Судова колегія зазначає, що в договорі №2101-001 від 21.01.11 року, укладеному між сторонами чітко вказано предмет договору, а саме виготовлення та поставка піввагонів моделі 12-9790 в кількості 10 одиниць.
Всього ж позивачем було поставлено відповідачеві піввагонів в кількості 30 одиниць, з чого можна зробити висновок, що поставка 20 одиниць піввагонів була позадоговірною.
Позивач у встановленому статтею 22 ГПК України порядку заяву про зміну підстав позову не надавав, а лише посилався на це у своєму виступі у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.
Оскільки не вбачається підстав для задоволення вимоги про стягнення основної суми боргу, пеня за період з 03.03.11 року по 08.10.12 року у сумі 248.991,97 грн. та 3% річних за період з 19.12.11 року по 08.10.12 року у сумі 11449,71 грн. також не підлягають стягненню з відповідача.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Луганської області від 31 січня 2013 року по справі № 19/5014/2640/2012 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 31 січня 2013 року по справі № 19/5014/2640/2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Н.В. Ломовцева
О.А. Скакун
Надруковано 5 примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-до справи; 1-ГС; 1-ДАГС