ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2531/13 08.04.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас"
ДоКиївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
Провизнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антнмонопольного комітету України від 06.12.2012 № 97 у справі № 680/84-р-02-07-12
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача - Іваницька Н.А. дов. б/н від 30.11.2012р. до 30.11.2013р., Юрков М.О. дов. б/н від 26.10.2013р. до 26.10.2013р.
Від відповідача - Євтушок І.В. дов. № 02-08.1/785 від 05.04.2013р. до 05.04.2014р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Живий квас" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антнмонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антнмонопольного комітету України від 06.12.2012 № 97 у справі № 680/84-р-02-07-12.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2531/13, розгляд справи призначено на 06.03.2013 року.
06.03.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.03.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.
06.03.2013 року у судовому засіданні представник-1 позивача надав суду витребувані ухвалою документи по справі.
06.03.2013 року у судовому засіданні представник-1 позивача заявив клопотання про витребування доказів - матеріалів справи на яких ґрунтується оскаржуване рішення.
У судовому засіданні судом розглядається клопотання позивача витребування доказів - матеріалів справи на яких ґрунтується оскаржуване рішення.
Представник-1 позивача подане клопотання підтримав у повному обсязі.
Представник-1 відповідача надав суду усні пояснення щодо клопотання позивача витребування доказів. Представник-1 відповідача проти клопотання про витребування доказів заперечив.
Представник-2 позивача надав суду усні пояснення щодо матеріалів справи на яких ґрунтується оскаржуване рішення.
Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.
Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по суті справи. Представник-1 позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник-2 відповідача надав суду усні пояснення по суті справи. Представник-2 відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Клопотання про витребування матеріалів справи, судом задоволено.
В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.3 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 08.04.2013 на 14:15.
04.04.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надішли документи по справі.
08.04.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
08.04.2013 року у судовому засіданні представник-1 позивача надав суду додаткові письмові пояснення по справі.
08.04.2013 року представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.
Представник-2 позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по справі щодо слогану продукту підприємства позивача.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 08.04.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Рішенням від 06.12.2012 № 97 у справі № 680/84-р-02-07-12 адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення вирішено: визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Живий квас», які полягають у повідомленні невизначеному колу споживачів у рекламі " Справжній живий квас - тільки"Арсенівський" порушенням, передбаченого статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення ТОВ «Живий квас» невизначеному колу осіб , у тому числі в рекламі неправдивої інформації про споживчі властивості товару, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб'єкта господарювання та за вказане порушення накладено штраф у розмірі 68000, 00 грн.
Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що відповідачем не доведено належними засобами доказування порушення ТОВ «Живий квас» Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", безпідставно зроблено висновок про те, що на початок проведення рекламної компанії текст реклами, ще не був зареєстрованим знаком для товарів і послуг, тому позивач несе відповідальність за зміст рекламної продукції, про те, що жоден з виробників квасу на час прийняття спірного рішення не конкурували з позивачем на ринку реалізації живого квасу.
Відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, зазначає, що оспорювань рішення відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить процесуальним правилам встановленим Законом України «Про захисі економічної конкуренції», та Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» а доводи Позивача є безпідставними, такими, що грунтуються на невірному тлумаченні законодавства про захист економічної конкуренції, тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідач в оспорюваному рішенні вказує,що зазначена реклама квасу «Арсеніївський» є оманливою, оскільки вона не відповідає дійсності в частині ствердження про ексклюзивність та винятковість рекламованого продукту. Така реклама сприяє формуванню у споживачів хибної думки, що будь-який інший продукт, що відповідає тим же характеристикам, що і квас «Арсеніївський». а саме: напій бродіння освітлений фільтрований не пастеризований, є вже «несправжнім квасом». Створюючи у споживача невірне уявлення щодо виключних властивостей продукту власного виробництва, ТОВ "Живий квас" має можливість отримати неправомірні певаги у конкуренції серед інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку виробництва та реалізації квасу.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Відповідно спірного рішення розглядалась справа щодо порушення ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді розповсюдження реклами квасу "Арсенівський" наступного змісту : "Справжній живий квас - тільки "Арсенівський", зазначена реклама розповсюджувалась на біг-бордах у м. Києві та на пасажирському транспорті (зокрема, на окремих тролейбусах на маршрутах №№ 30, 31,46).
З наведеного оспорюваного рішення відповідачем встановлюються наступні складові порушення вигляді поширення інформації, що вводить в оману, яке здійснюється через поширення недобросовісної реклами:
Ринок виробництва квасу в Україні є конкурентним, основні виробники працюють під брендами «Славутич», «Оболонь»,«Тарас», «Древлянський», «Росинка», «Ярило» тощо.
ТОВ «Живий квас» стверджує, що лише квас «Арсеніївський» може вважатися справжнім живим квасом серед всього різноманіття аналогічної продукції на ринку прохододжувальних напої в в квасному сегменті. Зазначена реклама використовує прагнення споживача одержати продукт, що не містить штучних компонентів, виготовлений за традиційними технологіями та корисний для здоров'я.
Для реклами власної продукції ТОВ "Живий квас" було укладено договори на проведення рекламної кампанії з TOB «ТАС-М» - від 18.04.2011 №07/11, від 05.03.2012 №06/12 та договір на надання послуг від 03.04.2012 № 11/12. Рекламу розміщено у вагонах метрополітену, на рекламних щитах, також укладено договір від 22.05.2012 №22.05/12-1 з TOB «Прііск Інк» та договір від 15.05.2012 №15/05 з ТОВ «Ерідан», згідно з якими реклама виготовлялась та розміщувалась на громадському транспорті шляхом нанесення зображення на зовнішню поверхню транспортного засобу.
Відповідно до матеріалів справи, текст реклами: «Справжній живий квас - тільки Арсеніївський» є зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом № 158823 від 25.07.2012 року.
За ліцензійним договором від 31.05.2011 року позивач використовував знак для товарів і послуг, який був на початок проведення рекламної компанії, не зареєстрованим знаком для товарів і послуг, тому відповідач в оспорюваному рішенні вважає, що позивач несе відповідальність за зміст рекламної продукції.
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року № 15 для кваліфікації дій субєктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обовязковим зясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших субєктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (ч. 2 ст. 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (ст.ст. 5, 7, 9, 11, 13 15 і 19 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у звязку з відповідними діями таких субєктів господарювання (ч. 1 ст.ст. 6 і 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно зясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій субєктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.
В оспорюваному рішенні відповідач зазначає, що зі змісту реклами "Справжній живий квас - тільки "Арсенівський" виробництва ТОВ "Живий квас" у потенційного споживача може скластися враження, що лише квас "Арсенівський" є справжнім живим квасом в порівнянні з продукцією всіх інших виробників. Така інформація вводить в оману потенційних споживачів цих товарів.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право, зокрема, наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу.
Ч. 1 ст. 41 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
П. 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5 (в редакції розпорядження АМКУ від 29.06.1998 року № 169-р) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 року за № 90/299, визначено, що службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і обєктивне зясування дійсних обставин справи, прав і обовязків сторін. Зокрема у справах можуть проводитися такі дії як одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи оспоюване рішення винесено за результатами розгляду подання 06.08.2012 вх. № 160/ЛС-02-07, у процесі проведення дослідження у справі, територіальним відділенням були отриманні висновки та роз'яснення компетентних спеціалістів, що обізнані у питаннях харчової промисловості (лист від 10.09.2012 №69 Національного університету біоресурсів та природокористування України, лист від 04.09.2012 вих.№ 628-01/35 Одеської національної академії харчових технологій, лист від 13.09.2012 вих. № 3053 Сумського національного аграрного університету, лист від 13.09.2012 вих. № 28-02 Полтавського університету економіки і торгівлі ) відповідно яких роз'яснено, що терміни «справжній квас», «живий квас» не мають ніякого відношення до технології і характеристик натурального квасу, а є маркетинговим та рекламним прийомом.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції", в редакції Закону України, що діяла на момент вчинення правопорушення, якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем на позивача накладено штраф у розмірі 68000, 00 грн. за поширення інформації, що вводить в оману.
Згідно зі звіту про фінансові результати за 2011 рік доход (виручка) складала 25 166,0 тис. гривень. При визначенні розміру штрафу враховано наступне: порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції виявлено вперше; порушення ТОВ «Живий квас» не визнано.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення „Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" містить вірні висновки та відповідає нормам права, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 13.04.2013 року
Суддя О.Є. Блажівська