10.1
Іменем України
30 квітня 2013 року Справа № 812/3104/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1288,80 грн.,-
02 квітня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення доплати до мінімального страхового внеску в сумі 1288,80 грн., в якому зазначив, що відповідно до п. 6 ч.2 ст.17, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 року, відповідач повинен був сплати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 632,46 грн. в строк до 20.10.2010 року та 656,34 грн. в строк до 20.01.2011 року (за умови сплати відповідачем щомісяця єдиного податку, частина з якого зараховувалася як відсоток сплачених страхових внесків, а саме 84,00 грн.). Але мінімальний страховий внесок відповідачем в повному розмірі сплачений не був і тому виникла заборгованість у загальній сумі 1288,80 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Відповідач повідомлявся належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, але поштове відправлення було повернуто на адресу суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (аркуш справи 14).
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області (аркуш справи 6).
Відповідач має заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1288,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податків (аркуші справи 9-10).
Відповідно до п. п. 4 п. 8 розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) (із змінами, внесеними згідно з Законами України № 2464- IV від 08.07.2010 року, № 2856- IV від 23.12.2010 року), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які вибрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеним цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу (прибутку), загального оподаткованого доходу, з якої сплачується страхові внески.
Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону № 1058 страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058 територіальні органи Пенсійного Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного Фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми заборгованості та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми заборгованості, зазначеної у вимозі про сплату боргу, узгоджує її з органами Пенсійного Фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного Фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного Фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
На адресу відповідача була направлена вимога від 07.11.2012 року № Ф4726 із повідомленням-розрахунком на суму 1288,80 грн. для сплати заборгованості у добровільному порядку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуші справи 8,11). Але поштове відправлення було повернуто на адресу УПФУ із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (аркуш справи 7).
Вимогу про сплату податкового боргу відповідач не оскаржив, суму боргу не узгодив з органами Пенсійного фонду України.
Оскільки суму заборгованості відповідачем до теперішнього часу не сплачено, вимога про сплату боргу не оскаржена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,80 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1288,80 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області (93118, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, рр 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,80 грн.(одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Лагутін