вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
18 лютого 2013 р. 15:17 Справа №2а-13865/12/0170/7
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Маргарітова М.В., судді Суворової С.В., судді Кузнякової С.Ю. при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби
до Фонду державного майна України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод»
про стягнення податкової заборгованості у сумі 823441грн.
за участю:
від позивача - представники Яркін О.Є., Воєнна З.Н.
відповідач - представник Косарев О.М.
третя особа - не з'явилася
Обставини справи: ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС звернулося до суду з адміністративним позовом до Фонду державного майна України та просить стягнути з Фонду державного майна України податковий борг Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», який є розпорядником майна у сумі 823441,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» має заборгованість перед бюджетом у сумі 823441грн., самостійно борг не погашає, майно та кошти на які можливо звернути стягнення у підприємства відсутні, відповіді на письмові звернення щодо прийняття рішення згідно ст. 96 Податкового кодексу України розпорядник майна, а саме Фонд державного майна України не надає, і на підставі ст. 96 Податкового кодексу України така заборгованість підлягає стягненню з Фонду державного майна України.
Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, вважає, що у позивача відсутні права на стягнення вказаної суми з відповідача. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.142-143).
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце його проведення повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд
Виконавчим комітетом Керченської міської Ради 13.12.1991р. проведено державну реєстрацію Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод». Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» знаходиться на обліку в ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС з 26.05.95р.
Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» станом на 29.11.2012р. має податковий борг перед бюджетом у сумі 823441,00 грн., у т.ч. податковий борг з ПДВ у сумі 723877,54грн., з туристичного збору у сумі 203,88 грн., збору за спеціальне водокористування у сумі 3054,70грн., податку на прибуток 4672,62 грн., збору за використання радіочастотних ресурсів у сумі 15,56 грн., збору за скидання забруднюючих речовин на суму 233,29грн., збору за розміщення відходів у спеціально відведених місцях у сумі 4086,97 грн., податку на землю на суму 78206,35грн., з орендної плати на суму 7753,44 грн., інших зборів за забруднення навколишнього середовища у сумі 1336,65грн.
Посилаючись на те, що Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» самостійно борг не погашає, майно та кошти на які можливо звернути стягнення у підприємства відсутні, на підставі ст. 96 Податкового кодексу України відповідач звернувся про стягнення такої заборгованості з Фонду державного майна України, як розпорядника майна.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наявність у Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» податкового боргу на суму 823441,00 грн. сторонами та третьою особою не заперечується.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положення щодо погашення податкового боргу платників податків встановлені главою 9 Податкового кодексу України.
Згідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно до п.п. 89.1.1 та 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно до п.п. 96.2.1 - 96.2.4 п. 96.2 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до п. 96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
З викладеного вбачається, що обов'язок податкового органу на звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків, з поданням щодо прийняття відповідного рішення в порядку ст. 96 ПК України виникає лише за таких умов:
- здійснення продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від такого продажу для погашення суми податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів;
- у разі відсутності у платника податків майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Позивач звертався до фонду майна з листами від 10.02.2012р., 01.03.2012р. та 03.05.2012р., в яких просив розглянути питання щодо виділення мана з метою його подальшої реалізації для погашення податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації Відділення реєстраційно - екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Керчі та Ленінського району від 06.02.2012р. вих. №11/м/3-450 (а.с.190) за Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» зареєстрований 21 транспортний засіб.
З балансу Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» складеного станом на 30.09.2012р. вбачається, що позивач має необоротні активи всього на суму 22907000грн., з яких залишкова вартість основних засобів на початок звітного періоду складає 21710000грн., а також має оборотні активи на загальну суму 4813000грн.
Підпунктом 14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» не включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» має майно, яке в силу положень ПК України може бути предметом податкової застави і за рахунок якого може бути здійснено погашення податкового боргу.
Суд також зазначає, що у вказаних вище нормах ПК України, що регулюють питання погашення податкового боргу, не передбачено, що до майна, яке є джерелом погашення податкового боргу або майна, яке передається у податкову заставу може належати тільки нерухоме майно. За таких обставин доводи відповідача про неможливість погашення податкового боргу через відсутність зареєстрованого права власності на нерухоме майно у ДП «Керченський судноремонтний завод» не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Слід також вказати, що підставою для здійснення позивачем заходів направлених на погашення податкового боргу в порядку передбаченому ч. 96 ПК України, стало встановлення відповідачем відсутності майна у ДП «Керченський судноремонтний завод», на яке може бути звернено стягнення, про що також вказано у позовній заяві.
Матеріали справи свідчать, що таких висновків ДПІ зробило керуючись даними акту опису майна, складеного податковим керуючим 10.02.2012р. (а.с.193), яким не зафіксована наявність у ДП «Керченський судноремонтний завод» будь якого майна балансова вартість якого відповідає сумі боргу, а також іншого майна, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.
Поряд з цим матеріали справи у тому числі наявність зареєстрованих за позивачем транспортних засобів, а також дані балансу свідчать про наявність у ДП «Керченський судноремонтний завод» майна, на яке може бути предметом податкової застави і за рахунок якого може бути здійснено погашення податкового боргу.
За таких обставин суд зазначає, що у податкового органу відсутні підстави для вчинення дій передбачених ст. 96 ПК України, а саме обов'язку звертатися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить позивач, з відповідним поданням, а також обов'язку звертатися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває позивач або його майно.
Таким чином позовні вимоги про стягнення податкового боргу ДП «Керченський судноремонтний завод» у сумі 823441,00грн. з Фонду державного майна України є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 25.02.2013р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Маргарітов М.В.
Суддя Суворова С.В.
Суддя Кузнякова С.Ю.