Справа: № 2а/2506/707/12 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
30 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Безименної Н.В., Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування сум допомоги у відповідності до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2012 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на соціальні пільги (доплати) в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, та має право відповідно до ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Зміст Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», положеннями якого встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат у 2011 році, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення передбачену 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в меншому розмірі, встановленому постановою КМ України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, щорічна допомога на оздоровлення відповідачем неправомірно виплачувалась на підставі постанови КМ України, якою обмежені права позивача, порівняно з правами, встановленими положеннями ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.03.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради у м. Чернігові про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Безименна Н.В.
Оксененко О.М.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Безименна Н.В.
Оксененко О.М.