Справа № 432/2773/13-а
Провадження №2-а/432/127/2013
07 травня 2013 р. суддя Стахановського міського суду, Луганської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові про визнання дій та бездіяльності відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Стахановського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові про визнання дій та бездіяльності відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Дослідивши матеріали позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи, якщо є підстави для його відводу, перелік яких наведено у пунктах 1 - 3 частини 1 зазначеної статті.
Крім того, пунктом 4 частини 1 статті 27 КАС України передбачено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено.
Разом з цим слід зазначити, що позивач є сином ОСОБА_3, який працював на посаді судді Стахановського міського суду Луганської області і працював одночасно з суддею Бондаренко Н.О., знаходились в приятельских стосунках. Окрім цього матір позивача ОСОБА_4 тривалий час працювала у Стахановському міському судді на посаді помічника голови суду. Всі ці обставини можуть викликати сумніви у неупередженості судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 грудня 2009року в справі «Мироненко і Мартиненко проти України» вказав, що згідно з установленою практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Згідно ч.І ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Зі змісту статті 55 цього закону випливає, що кожен суддя зобов'язаний чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, не вчиняти дій, що принижують авторитет судової влади.
З метою недопущення існування сумнівів у неупередженості суду та приниження авторитету судової влади, суддя вважає за необхідне заявити про самовідвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.27, 31 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заявити самовідвід по справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові про визнання дій та бездіяльності відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Ухвала окремо від остаточного рішення по справі оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.О.Бондаренко