Головуючий у 1-й інстанції: Гришковець А.Л.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
іменем України
"29" квітня 2013 р. Справа № 617-1505/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Зарудяної Л.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "08" червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 08.06.2012р. позов задоволено частково: зобов'язаноУПСЗН Овруцької РДА (далі - УПСЗН) провести донарахування та виплату позивачу допомоги у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірах встановлених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р.; зобов"язано УПФУ в Овруцькому районі (далі - УПФ) провести донарахування та виплатити позивачу доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі, встановленому ст..39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р.
В апеляційній скарзі відповідач - УПФ, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивач звернувся до суду із позовом як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії особа, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивач отримує доплату до пенсії, передбачену ст.39 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.
Згідно ст.39 вищевказаного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають саме статті 39 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ за №836 від 26.07.1996 р., яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 19.07.2010 року в порядку цивільного судочинства. На момент звернення позивача до суду до зазначених правовідносин застосовувалась стаття 257 ЦПК України, яка встановлювала трирічний строк звернення до суду з вимогою про захист порушеного цивільного права або інтересу.
Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАСУ, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "08" червня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: А.Ю.Бучик Л.О. Зарудяна
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100 Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул. Леніна, 17,м. Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11106