Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" квітня 2013 р.Справа № 922/1070/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погореловой О.В
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний", с. Благодатне
про стягнення 61 195,89 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Безпалий О.І., Сьоміна Т.Д.
відповідача - Крутієв Ю.В.,
Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 61195,89 грн. заборгованості, з яких: 60000,00 грн. основного боргу, 1015,89 3% річних, 180,00 грн. інфляційні, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати постановленого товару за домовленістю між сторонами. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
03.04.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема посилається на те, що при комісійному обстеженні полів було встановлено, що посівний матеріал соняшника поставлений позивачем за якістю не відповідає посівному матеріалу вказаному у наданих документах, що підтверджується актом б/н від 02.08.2011 року.
Суд, дослідивши наданий відзив долучає його до матеріалів справи.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09 квітня 2013 року до 22 квітня 2013 року до 11:00 години.
22.04.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист в якому він просить суд долучити до матеріалів справи свідоцтво на гібридне насіння № 686 від 10.03.2011 року видане СТОВ "Зоря-Маїс-Насіння".
Суд, дослідивши наданий доказ, долучає його до матеріалів справи.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
11 квітня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра" (далі за текстом - ТОВ "Деметра") було поставлено та передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (далі за текстом - ТОВ "ВС Благодатний") було отримано наступний товар: насіння гібриду соняшнику Коралія та насіння гібриду кукурудзи Бюрлі, на загальну суму 157 500,00 грн.
Факт поставки підтверджуються видатковою накладною: № РН-0000072 від 11 квітня 2011 р., а також довіреністю № 27 від 07 квітня 2011 р. на отримання товару (а.с. 10-11).
Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 97500,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень за період з 27.10.2011 року по 14.02.2012 року (а.с. 34-38).
03.08.2011 року відповідач направив на адресу позивача претензію в якій зазначав, що при комісійному обстеженні полів було встановлено, що посівний матеріал соняшника поставлений позивачем за якістю не відповідає посівному матеріалу вказаному у наданих документах, що підтверджується актом б/н від 02.08.2011 року. Також запропонував позивач направити свого представника для сумісного обстеження посівів соняшника та складання акту обстеження та відбору зразків.
09 серпня 2012 р. ТОВ "Деметра" було направлено Відповідачеві претензію № 09/08-12 з вимогою сплатити залишок боргу у розмірі 60000,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В порушення зазначених вище вимог закону відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконав.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що у нього відсутні підстави для оплати поставленого товару на підставі того, що товар йому був поставлений неналежної якості, без надання сертифікатів, які засвідчують його сортові та посівні якості, виходячи з наступного.
Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, приймання продукції по якості і комплектності здійснюється в точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які засвідчують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт про фактичну якість і комплектність поставленої продукції, і в акті зазначається, які документи відсутні. Таким чином, якщо було виявлено неправильне оформлення супровідних документів, Відповідач мав право або припинити прийняття товару або прийняти товар та скласти Акт про виявленні недоліки в супровідних документах товарів або щодо невідповідності якості, чи кількості поставленого товару.
Всупереч вищевказаному відповідачем були прийняті усі поставлені йому товари, свідченням чого є підписана видаткова накладна та довіреність на отримання ТМЦ.
Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів які б свідчили про звернення відповідача до позивача з вимогою надати необхідну документацію та про зупинення оплати за поставлений товар. Представником позивача суду надана належним чином засвідчена копія свідоцтва на гібридне насіння № 686 від 10.032011 року видане СТОВ "Зоря-Маїс-Насіння", відомості до якого внесені на підставі "Сертифікату на насіння України" серії БН № 12-22-24 від 21.02.2011 року, виданого Кіровоградською міською державною насіннєвою інспекцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 61195,89 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" (63461, Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, вул. Жовтнева, 16, код ЄДР 34713214, р/р 26008301730804 філія відділення "Промінвестбанк" смт. Комсомольське, МФО 351210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" (62540, Харківська область, Вовчанський район, смт. Білий Колодязь, вул. Вовчанська, 12, код ЄДР 23757473, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 60000,00 грн. основного боргу, 1015,89 грн. 3% річних, 180,00 грн. інфляційних та 1720,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 квітня 2013 року.
Суддя Погорелова О.В.