36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.04.2013 р. Справа №917/270/13-г
за позовом Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група", с.Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська область,38340
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", вул.Монастирська, 12, м.Полтава, 36020
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Відділ Держземагенства у Великобагачанському районі Полтавської області, вул.Шевченка, 67, с. Велика Багачка, Полтавська область, 38300
2. Відділ Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області, вул.Гоголя, 120, м.Миргород, Полтавська область, 37600.
про припинення права постійного користування землею
Суддя Погрібна Світлана Василівна
Представники:
від позивача: Ісаєнко О.М. довіреність №295 від 09.04.2013р.
від відповідача: Приходько О.Я. довіреність № юр-716/д від 06.12.2012р.
від третіх осіб: не з"явилися
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позовна заява в якій позивач просить суд:
- припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 0,4028 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Гоголівської селищної ради Великобагачанського району на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме склад, площею 58,8 кв.м. - літера "Б-1"; прохідна, площею 7,8 кв.м. - літера "В-1"; вбиральня, площею 1,7 кв.м. - літера "Г-1"; споруди та частина будівлі м'ясокомбінату, які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008";
- припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 0,6696 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Солонцівської сільської ради Миргородського району та на якій розміщена частина будівлі м'ясокомбінату, позначена на кадастровому плані цифрою "1", які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008";
- зобов'язати відділ Держземагенства у Великобагачанському районі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,4028га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Гоголівської селищної ради Великобагачанського району на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме склад, площею 58,8 кв.м. - літера "Б-1"; прохідна, площею 7,8 кв.м. - літера "В-1"; вбиральня, площею 1,7 кв.м. - літера "Г-1"; споруди та частина будівлі м'ясокомбінату, які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008";
- зобов'язати відділ Держземагенства у Миргородському районі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,6696 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Солонцівської сільської ради Миргородського району та на якій розміщена частина будівлі м'ясокомбінату, позначена на кадастровому плані цифрою "1", які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008".
Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає з мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому запереченні (вхід.№4183 від 25.03.2013р.) у задоволенні позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість.
Представник Відділу Держземагенства у Великобагачанському районі Полтавської області в судове засідання не з"явився, 11.03.2013р. надіслав лист (вхід.№3361 від 11.03.2013р.) в якому просить суд проводити розгляд справи без участі їхнього представника.
Представник Відділу Держземагенства у Миргородському районі Полтавської області, в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання (вхід.№ 4970 від 08.04.2013р.) в якому просить суд розглянути справу без участі їхнього представника, в зв"язку з перебуванням на лікарняному.
Розглянувши надані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив:
29.01.2008р. Кордубаном Віктором Володимировичем, який є засновником ПП "Білоцерківська агропромислова група" та покупець за Договором купівлі - продажу від (а.с.32) було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Полив"яне - Агро" будівлю м'ясокомбінату, яка в цілому складається: 1) будівля м'ясокомбінату, площею 753,5 кв.м., позначена на платі технічного паспорту літерою "А-1";
2) склад, площею 58,8 кв.м. - літера "Б-12;
3) прохідна, площею 7,8 кв.м. - літера "В-1";
4) вбиральня, площею 1,7 кв.м. -літера "Г-1";
5) споруди.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 14.06.2011р. та акту приймання-передачі від 25.11.2008р. вказані будівлі були передані у власність ПП "Білоцерківська агропромислова група".
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2012 року, з метою викупу земельної ділянки на якій знаходяться будівлі, позивачем було розпочато процедуру розробки технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, яка фактично використовується.
В ході геодезичної зйомки земельної ділянки було встановлено, що об'єкти нерухомого майна, а отже і земельні ділянки на яких вони розміщені та які використовуються для їх обслуговування, знаходяться в межах двох адміністративно - територіальних утворень - Солонцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області та Гоголівської селищної ради Велокобагачанського району Полтавської області.
Згідно довідок наданих відділом Держземагенства у Великобагачанському районі та відділом Держземагенства у Миргородському районі, земельні ділянки, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності Підприємству, перебувають на обліку як земельні ділянки, що входять до складу земель, які знаходяться в постійному користуванні НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укранафта", яке є правонаступником підприємства "Полтаванафтогаз", даний факт підтверджується Державними актами на право постійного користування землею (а.с.57-64), про що, як зазначає позивач не повідомлялись ТОВ "Полив"яне - Агро".
Також, позивач зазначає, що в зв"язку з тим, що НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укранафта" протягом 10 років не використовує надану земельну ділянку в постійне користування, то на даний час відповідач повинен добровільно відмовитися від права користування на земельну ділянку площею 0,4028 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Гоголівської селищної ради Великобагачанського району та на земельну ділянку площею 0,6696 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Солонцівської сільської ради Миргородського району.
Мотивуючи свої позовні вимоги позивач також посилається на ст. 120 Земельного кодексу України, відповідно до якої вважає, що після набуття ПП "Білоцерківська агропромислова група" права власності на об"єкти нерухомого майна, у відповідача припиняється право постійного користування на вищезазначені ділянки.
В зв"язку з чим позивач просить суд припинити право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,4028 га., яка знаходиться в адміністративно - територіальних межах Гоголівської селищної ради Великобагачанського району на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме склад, площею 58,8 кв.м. - літера "Б-1"; прохідна, площею 7,8 кв.м. - літера "В-1"; вбиральня, площею 1,7 кв.м. - літера "Г-1"; споруди та частина будівлі м'ясокомбінату, а також земельною ділянкою, площею 0,6696 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Солонцівської сільської ради Миргородського району та на якій розміщена частина будівлі м'ясокомбінату, позначена на кадастровому плані цифрою "1", які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008".
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відділ Держземагенства у Великобагачанському районі та відділ Держземагенства у Миргородському районі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,4028га та земельної ділянки площею 0,6696 га.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що доводи позивача суперечать ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.120 Земельного кодексу України. Крім того, зазначає, що посилання позивача на нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 29.01.2008р., що укладений між продавцем - ТОВ „Полив"яне-Агро" та покупцем - Кордубаном В.В., однак позивачем не наведено обґрунтування, яким чином цей документ відноситься до предмету спору. Оскільки право власності на будівлю м'ясокомбінату виникло у ПП „Білоцерківська агропромислова група" на підставі акту приймання-передачі від 25.11.2008р., відповідно до якого засновник ПП „Білоцерківська агропромислова група" Кордубан В.В. передав, а ПП „Білоцерківська агропромислова група" прийняло будівлю м'ясокомбінату та інші споруди. Крім того, посилання відповідача на те, що його не було повідомлено ТОВ "Полив"яне - Агро" про перебування земельної ділянки у іншої особи, не є підтвердженням його позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Пунктом а) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частиною 43 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад та встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 4 статті 142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що припинення права користування відбувається виключно з добровільної волі землекористувача, проте чинним законодавством передбачено юридичне оформлення такої відмови, зокрема рішенням уповноваженого органу виконавчої влади.
Як підтверджується наданими відповідачем документами, вказані земельні ділянки використовуються ПАТ " Укрнафта" НГВУ "Полтаванафтогаз" на підставі Державних актів постійного користування та належним чином сплачується земельний податок до бюджету.
Право постійного користування земельними ділянками є специфічним речовим правом. Воно характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності; суб'єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України. Між тим, існуюче зараз право постійного користування інших суб'єктів, що виникло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001р., зберігається. Вимога щодо переоформлення такими суб'єктами права постійного користування на право власності або право оренди, встановлена п. 6 р. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визнана рішенням Конституційного Суду України неконституційною (Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005 від 22.09.2005).
Таким чином, ПАТ "Укрнафта" НГВУ "Полтаванафтогаз" є суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою на час розгляду спору судом, а посилання позивача на підставу припинення права користування, визначену у п. "е" статті 141 ЗК України є помилковим, оскільки не може бути застосовано до обставин, які мали місце до введення в дію норми закону.
За таких обстанин вимоги позивача щодо припинення права користування ПАТ "Укранафта" НГВУ "Полтаванафтогаз" земельною ділянкою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії 11-ПЛ № 003236 від 14.04.1997р. та земельною ділянкою відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії 1-ПЛ № 001665 від 20.12.2000р. не відповідають передбаченим законом способам захисту права. Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відділу Держземагенства у Великобагачанському районі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,4028га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Гоголівської селищної ради Великобагачанського району на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме склад, площею 58,8 кв.м. - літера "Б-1"; прохідна, площею 7,8 кв.м. - літера "В-1"; вбиральня, площею 1,7 кв.м. - літера "Г-1"; споруди та частина будівлі м'ясокомбінату, які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008" та зобов'язання відділу Держземагенства у Миргородському районі здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,6696 га., що знаходиться в адміністративно - територіальних межах Солонцівської сільської ради Миргородського району та на якій розміщена частина будівлі м'ясокомбінату, позначена на кадастровому плані цифрою "1", які належать на праві приватної власності ПП "Білоцерківська агропромислова група", межі якої визначені технічною документацією по встановленню меж земельної ділянки виготовленої ТОВ "Землеустрій - 2008" задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України. Зокрема відповідачами є підприємства та організації, яким пред"явлено позовну вимогу.
Позивачем заявлено вимогу до відділу Держземагенства у Великобагачанському районі та відділу Держземагенства у Миргородському районі, які не є відповідачами по справі, а третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на відповідача. Вимоги позивачем можуть бути заявлені лише до відповідачів по справі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Приймаючи вказане рішення, господарський суд Полтавської області, також враховує аналогічну позицію Вищого господарського суду (постанова по справі №5019/1119/12 від 18.02.2013р.).
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Повне рішення складено: 17.04.2013р.
Суддя Погрібна С.В.