01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" квітня 2013 р. Справа № 911/1320/13
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області та Фастівської районної держаної адміністрації Київської області до Фермерського господарства «Полісся» про стягнення збитків в порядку п. д) ст. 156 Земельного кодексу України,
за участю представників:
прокурора: не з'явилися;
позивача 1: Демченко Л.В. (голова, посв. № 17 від 26.11.2010);
позивача 2: Дубровська І.О. (дов. № 06-28/3533 від 24.10.2012);
відповідача: не з'явилися.
До господарського суду Київської області звернувся Фастівський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області та Фастівської районної держаної адміністрації Київської області з позовом до Фермерського господарства «Полісся» про стягнення збитків в порядку п. д) ст. 156 Земельного кодексу України.
Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги фактом використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, яким він заподіяв державі збитки у розмірі 75799,78 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області 11.04.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду 23.04.2013.
В судовому засіданні 23.04.2013 суд заслухав пояснення представників позивачів. Представники прокурора та відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, про розгляд справи прокурор та відповідач були повідомлені належним чином, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Встановив:
Розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2011 № 855 було надано дозвіл Фермерському господарству «Полісся» на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальною площею 276000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) у межах Скригарлівської сільської ради.
Проте, рішення про надання в оренду вищевказаних земельних ділянок не було прийнято, договору оренди не було укладено.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство «Полісся» на підставі рішень Скригалівської сільської ради від 25.03.2005 № 9/3, від 22.05.2007 № 04-07-У набуло права власності на нерухоме майно, що знаходиться на спірних земельних ділянках, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про право власності.
Прокурор стверджує, що всупереч вимогам чинного законодавства, Фермерським господарством «Полісся» не було оформлено права користування вказаними земельними ділянками, у зв'язку з чим було нанесено збитки державі у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою.
Фастівським міжрайонним прокурором було направлено Голові Фастівської районної державної адміністрації подання від 29.02.2012 №1126вих про усунення порушень земельного законодавства. На виконання останнього Комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Фастівської районної держаної адміністрації було складено акт від 05.03.2012 № 1, яким нараховано збитків завданих Фермерським господарством «Полісся» у сумі 75799,78 грн., та зобов'язано сплатити зазначену суму впродовж місяця з дня складення акту.
Як вбачається з листа Управління фінансів Фастівської районної держаної адміністрації від 13.03.2013 №119 станом на 12.03.2013 кошти від Фермерського господарство «Полісся» на рахунки місцевих бюджетів не надходили.
За таких обставин, прокурор, посилаючись на п. д) ст. 156 Земельного кодексу України, яким встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, вимагає стягнення збитків відповідно до положень вищезазначеної статті та до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
Розглянувши матеріали даної справи, проаналізувавши подані докази, суд дійшов висновку що прокуратурою не вірно визначено правову природу спірних правовідносин, а відтак помилково застосовано до спірних правовідносин п. д) ст. 156 Земельного кодексу України та Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
Так, згідно п. д) ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків та власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З матеріалів справи вбачається, що на вказаних прокурором земельних ділянках знаходиться нерухоме майно набуте відповідачем у власність на підставі рішень Скригалівської сільської ради від 25.03.2005 № 9/3, від 22.05.2007 № 04-07-У. Крім того, матеріали справи підтверджують факт вчинення відповідачем певних дій на оформлення права користуваня вказаними земельними ділянками, що підтверджується розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2011 № 855, яке було прийнято за наслідками розгляду заяви голови Фермерського господасртва "Полісся"
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачі зверталися до відповідача з пропозицією щодо укладення договору оренди після набуття ним права власності на об'єкти нерухомого майна та після прийняття розпорядження Фастівською районною державною адміністрацією Київської області від 23.08.2011 № 855. Відтак, вбачається, що позивачі не вчинили жодних дій щодо спонукання відповідача оформити право землекористування.
Таким чином суд встановив, що дії відповідача можуть мати характер саме самовільного зайняття земельної ділянки, яке не відноситься до підстав, за які настають наслідки у вигляді відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку ст. 156 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків та власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.
У розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.
Відповідно до п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, за самовільне використання земельної ділянки, заподіяної державі або територіальній громаді, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2013 у справі № 13/1385).
Відтак, шкода за самовільне зайняття земельної ділянки не може вираховуватись на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків та власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
Відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619.
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідача було притягнуто до відповідальності за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Виходячи з цього, суд робить висновок що акт Комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Фастівської районної держаної адміністрації не може бути належним доказом, підтвердження розміру заподіяної шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки.
Водночас, судом також встановлено, що відповідно до розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2011 № 855 відповідачу надано дозвіл, терміном на 2 роки, на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальною площею 27,6000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (обслуговування господарських будівель і дворів) в межах Скригалівської сільської ради Фастівського району Київської області. Таким чином, враховуючи, що вказане розпорядження датоване 23.08.2011, відповідач повинен здійснити дії, спрямовані на розробку проекту землеустрою у строк до 23.08.2013.
Наведене, зокрема, вказує на те, що в діях відповідача на момент звернення з позовом, відсутня така складова як вина, виликана бездіяльністю останнього, оскільки строк наданий останньому на розробку проекту відведення на момент звернення з позовом ще не сплив.
Відтак, наведе спростовує посилання прокуратури про ухилення відповідача від укладення договору оренди земельної діялнки.
Крім того, відповідно п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Подана позовна має майнових характер, а отже за неї сплачується судовий збір відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити повністю.
2. Стягнути солідарно з Скригалівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04359985) та Фастівської районної держаної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 04054642) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн судового збору.
3. Видати наказ.
Суддя Черногуз А.Ф.