Дата документу Справа № 335/976/13-к
Єдиний унікальний №335/976/13-к Головуючий в 1 інст. Аполлонова Ю.В.
Провадження №11-кп/778/81/13 Доповідач у 2 інст. Булейко О.Л.
Категорія ч.2 ст.185 КК України
29 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Булейко О.Л.
суддів Алейнікова Г.І., Дадашевої С.В.
при секретарі Кричмаржевськом А.В.,
за участю прокурора Наумова О.О.
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2013 року, яким обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає в АДРЕСА_1., зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, раніше судимого:
- 06.04.2010 р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі. 25.12.2012 року звільненого по відбуттю строку покарання,
засуджений ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід, обраний у вигляді особистого зобов'язання, судом залишено без змін до набрання вироку законної сили.
Вироком вирішена доля речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 19.01.2013 р. приблизно о 13 годині, з автомобіля НОМЕР_1, поблизу критого ринку у м. Запоріжжі, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав п'ять коробок з цукерками, загальної вартості 405,02 грн., які належали ТОВ «Ніка Дніпро».
В апеляції прокурор, не оспорюючи обставин справи, доведеність вини та юридичну кваліфікацію дій ОСОБА_2, просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. Вважає, що судом, при призначенні покарання, не враховано ступінь тяжкості скоєного злочину, обставин, що обятжують покарання.
Заслухав доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати вироку суду першої інстанції і постановити новий вирок, призначивши покарання ОСОБА_2 без застосування ст. 75, 76 КК України, обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія судів не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину зазначеного у вироку, засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, в зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового розгляду не оспорювалися.
Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
Доведеність вини і кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України - у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєння злочини. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненного злочину, та дані про особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги фактичні обставин справи, наслідки вчиненного злочину, те, що справа розглянута на підставі ч.3 ст. 349 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо обґрунтував свої висновки про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, та призначив покарання із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.
Доводи прокурора про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 з урахуванням того, що він раніше був судимий, і знову вчинив злочин, суд першої інстанції врахував. Підстав для призначення покарання без застосування ст. 75, 76 КК України не має.
Порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 березня 2013 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий
судді