Дата документу Справа №
№ 22ц/778/2124/13 Головуючий у 1 інстанції Ворожбянов А.М.
Суддя-доповідач Дзярук М.П.
Іменем України
« 24» квітня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Крилової О.В.
Суддів Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини на навчання, -
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини на навчання, який уточнила 12.02.2013 року (а.с.41-42).
В обґрунтування позову зазначала, що вона знаходилася у шлюбі з відповідачем з 05.12.1992 року. 04.12.1996 року шлюб між ними розірвано, що підтверджено довідкою Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ВРАЦС від 08.06.2004 року №28.
Від шлюбу вони мають дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.
Після розірвання шлюбу з відповідачем спільне господарство не ведеться, вона разом з дочкою переїхала на постійне місце проживання у смт. Балабино, Запорізької області, а ОСОБА_3 залишився проживати у смт. Пришиб, Михайлівського району.
ІНФОРМАЦІЯ_5 їх дочці виповнилося 18 років. На даний час вона є студенткою 1 курсу Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет», навчається на денній формі навчання, та отримує стипендію в розмірі 800 грн.
На сьогоднішній день відповідач не приймає участі в утриманні своєї доньки, матеріально не допомагає, дитина знаходиться на її утриманні та має тяжке матеріальне становище.
З урахуванням зазначених обставин, просила щомісячно стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн., починаючи з моменту подачі позову і до закінчення дитиною навчання.
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини, яка продовжує навчатися - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн., щомісячно, зі всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 починаючи з 12.11.2012 року на період навчання ОСОБА_5 (за винятком канікул) до закінчення нею навчання.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Даним вимогам рішення суду відповідає.
Вирішуючи даний спір, суд обґрунтував свої висновки тим, що повнолітня донька сторін потребує матеріальної допомоги, а відповідач може її надавати.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно з вимогами ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження, яка навчається на першому курсі спеціальності математика на денній формі навчання у Державному вищому навчальному закладі «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та знаходиться на утриманні позивачки. Відповідач є працездатною особою.
Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Таким чином, встановивши, що повнолітня донька продовжує навчання, знаходиться на утриманні матері, потребує матеріальної допомоги, її батько проживає окремо, є працездатним, за станом здоров'я може надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав на батька обов'язок по сплаті аліментів на період її навчання в розмірі 300 грн.
Довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що він має іншу сім'ю, в якій на його утриманні знаходяться дружина та двоє малолітніх дітей є неспроможним, оскільки указані обставини не звільняють ОСОБА_3 від обов'язку утримувати свою повнолітню доньку, а суд цім обставинам дав належну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: