Справа: № 2а-10645/11 Головуючий у 1-й інстанції: Василишин В.О.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
26 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про зобов"язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2011 р. позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 12.07.2011 року, за виключенням виплачених сум за вказаний період.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом I групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою та втратою працездатності.
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам I групи - 100% мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів I групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 та від 16.07.2008 року №654.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року №3491 VІ, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в 2011 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вищенаведеної норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491- VІ Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, згідно якої встановлено, серед іншого, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на зазначене, постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2011 року підлягає зміні, визначивши строк виплати датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що помилкове застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2011 року підлягає зміні в резолютивній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області задовольнити частково.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2011 р. в частині періоду задоволення позовних вимог змінити та в цій частині прийняти нову постанову наступного змісту:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_2 в розмірі не нижчому 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком за період з 12.07.2011 року по 22.07.2011 рік».
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
В.Г. Усенко
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Усенко В.Г.
Бистрик Г.М.