09 квітня 2013 р.Справа № 2014/2а-2899/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.
представника відповідача Пономарьової А.О.
третьої особи Пономарьової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 22.11.2012р. по справі № 2014/2а-2899/12
за позовом ОСОБА_2
до Відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції в Харківській області треті особи Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пономарьова Анжела Олександрівна , Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_2, звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо неналежного контролю за проведенням примусового виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17.06.2011 року по справі № 2-а-5776, починаючи із 17.06.2011 року по 26.06.2012 року;
- визнати бездіяльність відповідача у неналежному виданні постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2011 року ВП№33078521 за виконавчим листом № 2-а-5776/11 від 17.06.2011 року за постановою Зміївського районного суду Харківської області і зобов'язати відповідача видати належну, законну постанову про відкриття виконавчого провадження за постановою Зміївського районного суду Харківської області від 17.06.2011 року №2-а-5776,
- зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 розрахунок заборгованості грошових сум пенсії за рішенням суду від 17.06.2011 року №2-а-5776, який був отриманий ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області від боржника - УПФУ у Зміївському районі Харківської області та долучений до матеріалів виконавчого провадження № 33078521 від 05.07.2011 року;
- зобов'язати ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області накласти на державного службовця УПФУ у Зміївському районі Харківської області , відповідального за виконання рішення суду від 17.06.2011 року № 2-а-5776, штраф у розмірі одного неподаткового мінімуму доходів громадян, у зв'язку із невиконанням вищевказаного рішення суду;
- визнати бездіяльність ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області у неналежному виданні документів, фіксації всіх дій виконавчого провадження № 33078521 від 05.07.2011 року по проведенню процедури примусового стягнення грошових коштів від УПФУ у Зміївському районі Харківської області, на виконання рішення суду №2-а-5776 від 17.06.2011 року, у матеріалах цього виконавчого провадження;
- накласти на державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ, відповідального за проведення дій виконавчого провадження від 05.07.2011 року № 33078521, штраф у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, за своєрідне ведення виконавчого провадження, що не має нічого спільного із нормами Закону України «Про виконавче провадження», та Закону України «Про державну службу»;
- у разі наявності у діях ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області ознак злочину, окремо розглянути питання направлення матеріалів справи для проведення додаткової перевірки до Прокурора Зміївського району Харківської області Голуб І.О.
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 22.11.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Зміївського районного суду Харківської області від 22.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 5, 8, ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 56, 65 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та третьої особи, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Зміївського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року по справі №2-а-5776/2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії. (а.с.16,17,18,19)
17 червня 2011 року Зміївським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 2-а-5776/11. (а.с.9, 10)
29 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до начальника ВДВС Зміївського РУЮ з заявою про прийняття на виконання виконавчого листа № 2-а-5776/11 від 17.06.2011 року. ( а.с.11)
05 липня 2011 року державним виконавцем ВДВС Зміївського РУЮ Пономарьової А.О. на виконання вимог ст. ст. 17, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (а.с. 57)
29 липня 2011 року на виконання п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки листом УПФУ України у Зміївському районі Харківської області від 11.07.2011 року №15167/039 було повідомлено про повне виконання постанови суду в частині належних ОСОБА_2 виплат. (а.с. 58, 59, 60)
15 червня 2012 року державним виконавцем ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області було направлено запит до УПФУ у Зміївському районі щодо повноти виконання виконавчого листа №2-а-5776/11 та відповідно до повідомлення управління про те, що рішення суду виконано в частині перерахунку та здійснення нарахування підвищення пенсії ОСОБА_2, а відповідні виплати будуть проведені за умови надходження фінансування до УПФ України у Зміївському районі Харківської області, постановою начальника ВДВС Зміївського РУЮ від 23 серпня 2012 року прийняте рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 липня 2011 року та постанову про відновлення виконавчого провадження. (а.с. 61-65)
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення та визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 181 ч. 1 КАС України передбачає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-ХІУ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно ч. 1 ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а положеннями п. 13 ч. 3 цієї статті визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Главою 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень в немайнових спорах. Статтею 76 цього Закону зазначаються загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № 33078521 від 05.07.2011 року, державним виконавцем визначено строк для добровільного виконання рішення суду за виконавчим листом № 2-а-5776/11 від 17.06.2011 року до 12.07.2011 року.
11.07.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області листом від 11.07.2011 року № 151-13/09 повідомлено ВДВС Зміївського районного управління юстиції в Харківській області про повне виконання рішення суду на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим просило закінчити виконавче провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу.
Згідно частини 1 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» посадові особи, зазначені у статті 81 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Пунктом 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до статей 8 - 83 Закону України «Про виконавче провадження».
Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Керівник органу державної виконавчої служби вищого рівня в разі виявлення порушень вимог Закону своєю постановою визначає вказані порушення та надає доручення керівнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, визначених абзацами другим та третім цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками направлення державним виконавцем запиту до УПФУ в Зміївському районі Харківської області від 15.06.2012 року за вих. № 04-37/1833/В-2/2653 щодо повноти виконання виконавчого листа № 2-а-5776/11, відповідачем отримано відповідь, з якої встановлено, що рішення Зміївського районного суду Харківської області виконано боржником лише в частині перерахунку та здійснення нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_2, а виплата буде здійснена за умови надходження фінансування до Управління пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області.
Постановою начальника ВДВС Зміївського районного управління юстиції в Харківській області від 23.08.2012 року скасовано постанову державного виконавця Пономарьової А.О. від 29.07.2011 року ВП № 33078521 про закінчення виконавчого провадження та зобов'язано державного виконавця Пономарьову А.О. в 3-денний строк відносити виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області по виконавчому листу № 2-а-5776/11 виданого 17.06.2011 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач - відділ Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області при здійсненні своїх обов'язків та повноважень по примусовому виконанню постанови суду від 17 червня 2011 року, діяв правомірно у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання бездіяльності відповідача щодо неналежного контролю за проведенням примусового виконання рішення Зміївського районного суду Харківської області від 17.06.2011 року по справі № 2-а-5776 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо невідповідності тексту постанови державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області з виконавчим листом, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку мало місце допущення виконавцем технічної описки, що не може визнаватись бездіяльністю чи неправомірністю з огляду на зміст позову.
Так, у тексті постанови від 05.07.2011 року державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області Пономарьової А.О. існує невідповідність із виконавчим листом № 2-а-5776/11 від 17.06.2011 року, яка виявилась у помилковому зазначенні групи інвалідності ОСОБА_2 у третьому абзаці документу, замість ІІ група вказано, як інваліду ІІІ групи ЧАЕС. / а.с.59/
Проте, колегія суддів зазначає, що така невідповідність не може слугувати підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача, а може бути виправлена відповідачем, на підставі ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Аналогічні приписи містить Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158. Згідно абз. 3 п. 1.8 Інструкції ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), керівник органу державної виконавчої служби з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів, перевіривши дії відповідача - суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Відносно позовних вимог щодо накладення на державного виконавця штрафу у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції) є державними службовцями.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановлену законом.
Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Як випливає з частини другої цієї статті, до службовців можуть застосовуватися як спеціальні заходи дисциплінарного впливу так і дисциплінарні стягнення, передбачених чинним законодавством про працю України.
Аналіз положень ст.ст.147-149 КЗпП України свідчить про те, що саме цими нормами права законодавцем встановлено види стягнень за порушення трудової дисципліни, органи, які правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення, строк та порядок застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Згідно зі ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про державну виконавчу службу", зокрема, передбачено, що старший державний виконавець, державний виконавець та інші працівники таких відділів призначаються на посаду та звільняються з посади начальником Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі за поданням заступника начальника районного, районного у місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби, погодженим із заступником начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальником управління державної виконавчої служби.
Отже, застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця віднесено виключно до повноважень органу, якому надано право прийняття на роботу, в даному випадку до повноважень начальника головного управління юстиції в Харківській області. При цьому, колегія суддів зауважує, що застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення у вигляді накладення штрафу взагалі не передбачено жодними нормами діючого законодавства.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до статей 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, а суд у разі задоволення позову, може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.
Таким чином, чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такого способу захисту прав та інтересів позивача як накладення на відповідача - суб'єкта владних повноважень, штрафу.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 22.11.2012р. по справі № 2014/2а-2899/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2013 р.