29 квітня 2013 р. Справа № 903/413/13
за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Гірка Полонка Луцького району
про стягнення 41 500 грн. 84 коп.
Суддя Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кузін Є.В. - юрисконсульт філії "ВГРУ "ПАТ КБ "ПриватБанк" (дов. №97-О від 14.01.2013р.)
від відповідача: не з'явились
Суть спору: публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 41 500,84 грн., в тому числі 9 996,62 грн. заборгованості по сплаті основної суми кредитного боргу, котра виникла у боржника по договору про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок від 13.03.2008р. №VOW533, укладеному між сторонами, 19 817,90 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, а також 11 686,32 грн. пені, нарахованої за невиконання боржником умов кредитного договору та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків, спрямованих на погашення кредиту та сплату відсотків за користування коштами.
Ухвалою господарського суду від 16.04.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача, надавши суду витребувані документи та матеріали, в порядку ст. 22 ГПК України та в межах повноважень, наданих представнику згідно довіреності від 14.01.2013р. №97-О, пред'явлені до відповідача позовні вимоги уточнив та просить стягнути з відповідача 9 996,62 грн. заборгованості за кредитом, 19 817,90 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, а також 9 670,57 грн. уточненої суми пені, нарахованої за невиконання боржником умов кредитного договору та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків, спрямованих на погашення кредиту та сплату відсотків за користування коштами, всього 39 485,09 грн. (клопотання від 29.04.2013р. - а.с. 51).
В обгрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог представник сторони посилається на договір про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок від 13.03.2008р. №VOW533, виконання банком умов кредитної угоди в повному об'ємі, надання кредиту в обумовленому угодою розмірі та невиконання умов договору відповідачем, направлення на адресу боржника у зв'язку з цим досудової вимоги за №80313VOY0О201 від 08.10.2012р. про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, а також звернення до суду з відповідним позовом у зв'язку з ігноруванням відповідачем досудової вимоги та положень кредитного договору в частині здійснення розрахунків по сплаті кредитних платежів згідно погодженого між сторонами за угодою порядку.
Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 16.04.2013р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання підприємець ОСОБА_1 не направив, особисто в засідання суду не з'явився, хоча про день та час розгляду справи в суді за його участю був повідомлений належним чином - ухвала суду від 16.04.2013р. направлялась на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 19.04.2013р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції - а.с. 48).
Викладені обставини свідчать про повне виконання судом свого обов'язку щодо належного повідомлення сторони у справі (відповідача) з приводу здійснення судового розгляду справи за її участю.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.
Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 29.04.2013р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Присутній в судовому засіданні представник ПАТ КБ "ПриватБанк" з приводу розгляду справи за відсутності відповідача чи його представника не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
13 березня 2008 року між позивачем - закритим акціонерним товариством (на даний час публічне акціонерне товариство) Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Луцького відділення №14 філії "Волинське головне регіональне управління" (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено договір про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок за №VOW533 з додатками №№1-2 та додатковою угодою від 28.11.2008р. (а.с. 13-18), відповідно до умов якого (п. 1.1) Банк зобов'язався здійснювати овердрафтне обслуговування Клієнта на підставі Заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок, що полягає у проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок засобів на картковому рахунку Клієнта НОМЕР_2, відкритому в Банку, за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 даного Договору, шляхом дебетування картрахунку.
Пунктами 1.3, 1.4 договору було визначено, що на момент укладення угоди ліміт кредитування складає 10 000 грн., проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому цим Договором, здійснюється Банком у термін до 16 березня 2009 року.
Положеннями пункту 1.2 угоди визначалось, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди у визначені угодою терміни.
За користування кредитом відповідач, згідно додаткової угоди від 28.11.2008р. до кредитного договору від 13.03.2008р., зобов'язувався сплачувати відсотки. Для розрахунку відсотків за користування кредитом встановлювалась диференційована відсоткова ставка, залежна від строку існування непогашеного залишку за кредитом:
протягом 1-3 днів користування кредитом - 24,5% річних;
протягом 4-7 днів користування кредитом - 25,5% річних;
протягом 8-15 днів користування кредитом - 29,5% річних;
протягом 16-30 днів користування кредитом - 31,5% річних.
У випадку непогашення кредиту по закінченню 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31 дня встановлюється подвійна процентна ставка - 31,5% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі несвоєчасного погашення основної суми кредиту або сплати процентів за його використання відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної дисконтної ставки НБУ, яка діяла в період за який виплачується пеня. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. Даний договір діє з моменту підписання угоди і заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок і діє до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.
Позивач взяті на себе згідно договору зобов'язання виконав, здійснював овердрафтне обслуговування Клієнта на підставі Заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок, що полягало у проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок засобів на картковому рахунку Клієнта НОМЕР_2, відкритому в Банку, за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 даного Договору, шляхом дебетування картрахунку, що підтверджується заявкою на встановлення овердрафтного кредиту (додаток №1 до договору - а.с. 17-18), банківськими виписками про рух коштів на рахунку Клієнта з 24.03.2008р. по 20.02.2013р. (а.с. 19-22).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок від 13.03.2008р. №VOW533 зобов'язання в частині своєчасного повернення банку одержаних кредитних коштів не виконав, суму кредиту не оплатив.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Судом встановлено, що з моменту укладення кредитної угоди між договірними сторонами за останньою, а саме між закритим (публічним) акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та підприємцем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані, як загальними положеннями про зобов'язання, так і окремими зобов'язаннями щодо кредиту.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладений між зазначеними вище суб'єктами господарювання договір від 13.03.2008р. про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок №VOW533 за своєю правовою природою виступає кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України ).
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що в даному випадку відносини між закритим (публічним) акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та підприємцем ОСОБА_1 носять договірний характер, укладений між ними договір від 13.03.2008р. про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок №VOW533 з додатками та додатковою угодою предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв'язку з невиконанням позичальником - підприємцем ОСОБА_1 умов договору про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок, зокрема, в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, ПАТ КБ "ПриватБанк" 08.10.2012р. на адресу відповідача було направлено досудову вимогу за №80313VOY0О201 (а.с. 23) щодо погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 996,62 грн., простроченої заборгованості за відсотками 19 817,90 грн. та сплати нарахованої пені в сумі 10 859,19 грн. Докази направлення вимоги - поштові документи від 10.10.2012р. (а.с. 24).
Зазначену вимогу відповідачем було залишено без реагування, підприємець ОСОБА_1 у визначеному кредитним договором порядку належних розрахунків з кредитною установою не провів, що й виступило підставою для звернення банку до суду з відповідним позовом.
Згідно наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень та розрахунків, на момент звернення публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до суду з відповідним позовом та на час порушення судом провадження у справі заборгованість підприємця ОСОБА_1 згідно договору від 13.03.2008р. про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок №VOW533 з додатками №№1-2 та додатковою угодою від 28.11.2008р. склала 9 996,62 грн. заборгованості по сплаті основної суми кредитного боргу, а також 19 817,90 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що суми, котрі входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість відповідача по основному кредиту та заборгованість по відсотках відповідають фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства, укладеного договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а відтак підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
В заяві про уточнення позовних вимог від 29.04.2013р. (а.с. 51) та в судовому засіданні представник позивача просить суд стягнути з відповідача 9670,57 пені за період з 15.06.2009р. по 28.03.2012р.
Уточнення позивачем позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.
Враховуючи уточнення позовних вимог позивачем має місце нова ціна позову.
Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що в даному випадку умовами договору про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок від 13.03.2008р. сторонами було визначено інший порядок нарахування пені.
Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином зі змісту п. 5.4 договору вбачається, що сторонами погоджено встановлення більшого строку нарахування пені, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний термін, а саме три роки, що не суперечить чинному законодавству. Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.07.2012р. у справі №14/044-11.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
В даному випадку пунктом 5.7 договору про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок від 13.03.2008р. №VOW533 передбачено, що строк позовної давності по стягненню кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.
Таким чином, суд вважає, що нараховані позивачем та згодом уточнені кредитною установою штрафні санкції в розмірі 9 670,57 грн. пені за період з 15.06.2009р. по 28.03.2012р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 5.4 укладеного між сторонами договору.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати ПАТ КБ "ПриватБанк" у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок підприємця ОСОБА_1
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 509, 525-527, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 9 996,62 грн. суми основної заборгованості, 19 817,90 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 9 670,57 грн. пені, а всього 39 485,09 грн., 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Суддя В.А. Войціховський
Повне рішення
складено
29.04.2013р.