Справа № 2604/30066/12
іменем України
"09" квітня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Чаус М.О.
при секретарі Грунковської З.В.
за участю прокурора Морунова Д.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12012000040000057 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села П”ятигори Тетіївського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 03.03.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва по ст. 198 КК України до 5 місяців 19 днів арешту; 30.09.2010 року Богунським районним судом м. Житомира по ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту; 22.11.2010 року Богунським районним судом м. Житомира по ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 14.03.2012 року умовно-достроково на підставі постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.03.2012 року, не відбута частина покарання 6 місяців 24 дні,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 353 ч. 1 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 05.10.2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України на один рік; 29.11.2004 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 190 ч. 2, ст. 304 КК України, із застосуванням ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4 КК України, до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України на 3 роки; 07.07.2005 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 190 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 11.05.2007 року не відбутий строк 1 рік 11 місяців 3 дні; 26.03.2009 року Оболонським районним судом м. Києва по ст. 190 ч. 2, ст. 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 16.05.2011 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 2, ст. 353 ч. 1 КК України, суд -
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, 18.10.2012 року, приблизно о 17 годині 30 годині, разом з ОСОБА_2, помітили по вул. Кибальчича в м. Києві потерпілого ОСОБА_3 та вирішили заволодіти шахрайським шляхом наявними при ОСОБА_3 цінностями, дійшовши спільної згоди жестами та мімікою, попередньо змовилися між собою про спільне вчинення злочину. З метою скоєння злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли вслід за ОСОБА_3 по вул. Кибальчича в м. Києві.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вказаний вище час разом наздогнали ОСОБА_3 біля будинку № 48 по бульвару Перова в м. Києві, де підійшли з обох сторін до останнього. В цей час ОСОБА_1 дістав з кишені одягу та пред'явив на короткий проміжок часу ОСОБА_3 сувенірне посвідчення - "Удостовирение клевого рыбака", яке попередньо отримав від ОСОБА_2, при цьому представив себе та ОСОБА_2 як працівників міліції, зокрема працівників підрозділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, повідомивши ОСОБА_3 таким чином неправдиві відомості щодо їх дійсного статусу. ОСОБА_3, сприйнявши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як працівників міліції, підкорюючись їх вказівкам, які вважав правомірними, пройшов разом з ними у двір будинку № 48 по бульвару Перова в м. Києві.
У дворі будинку № 48 по бульвару Перова, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, продовжуючи неправдиво видавати себе за працівників міліції, діючи злагоджено, почали по черзі, спілкуватися з ОСОБА_3 на предмет наявності при ньому заборонених речей. З метою виявлення наявних при потерпілому цінностей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під приводом проведення огляду, змусили ОСОБА_3 пред'явити та викласти вміст кишень його одягу, що останній і зробив. Виявивши при ОСОБА_3 каплі для очей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, продовжуючи діяти злагоджено та спілкуючись по черзі з потерпілим, викликали в останнього переконання, що виявлені каплі для очей є медичним препаратом, який містить наркотичні засоби та є забороненим для вільного обігу і таким чином обманним шляхом змусили потерпілого вважати себе винним у скоєнні протиправних дій, які останній фактично не вчинив.
Під приводом ігнорування вилучення виявленого медичного препарату та залагодження штучно створеної обстановки неправомірності дій потерпілого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представившись працівниками міліції, викликавши у потерпілого ОСОБА_3 переконання правдивості вигаданого ними службового становища та достовірності службового посвідчення, і викликавши переконання, що виявлені краплі для очей є медичним препаратом, який містить наркотичні засоби та є забороненим для вільного обігу, спільно шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_3 грошовими коштами в сумі 1000 гривень, які потерпілий передав ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заволодівши грошовими коштами потерпілого, залишили місце скоєння кримінальних правопорушень, а в послідуючому розділили між собою порівну незаконно отримані шахрайським шляхом грошові кошти та мали можливість розпорядитися ними на власний розсуд, заподіявши своїми незаконними діями потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, розкаявся та пояснив, що він 18.10.2012 року, приблизно о 17 годині 30 годині, разом з ОСОБА_2, помітили по вул. Кибальчича в м. Києві потерпілого ОСОБА_3 та обоє пішли вслід за ОСОБА_3 по вул. Кибальчича та наздогнали ОСОБА_3 біля будинку № 48 по бульвару Перова в м. Києві, де підійшли з обох сторін до останнього. В цей час він дістав з кишені одягу та пред'явив на короткий проміжок часу ОСОБА_3 сувенірне посвідчення - "Удостовирение клевого рыбака", яке отримав від ОСОБА_2, при цьому представив себе та ОСОБА_2 як працівників підрозділу боротьби з незаконним обігом наркотиків.
У дворі будинку № 48 по бульвару Перова, вони почали по черзі, спілкуватися з ОСОБА_3 на предмет наявності при ньому заборонених речей та під приводом проведення огляду, виявили при ОСОБА_3 каплі для очей, Після чого переконали потерпілого, що виявлені каплі для очей є медичним препаратом, який містить наркотичні засоби та є забороненим для вільного обігу та отримали шляхом обману від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1000 грн., які потерпілий передав ОСОБА_2, після чого вони спільно заволодівши грошовими коштами потерпілого, залишили місце події, а в послідуючому розділили між собою порівну отримані грошові кошти.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, розкаявся та пояснив , що він 18.10.2012 року, приблизно о 17 годині 30 годині, разом з ОСОБА_1, помітили по вул. Кибальчича в м. Києві потерпілого ОСОБА_3 та обоє пішли вслід за ОСОБА_3 по вул. Кибальчича та наздогнали ОСОБА_3 біля будинку № 48 по бульвару Перова в м. Києві, де підійшли з обох сторін до останнього. В цей час ОСОБА_1 дістав з кишені одягу та пред'явив на короткий проміжок часу ОСОБА_3 сувенірне посвідчення - "Удостовирение клевого рыбака", яке отримав від нього, при цьому представив їх як працівників підрозділу боротьби з незаконним обігом наркотиків.
У дворі будинку № 48 по бульвару Перова, вони почали по черзі, спілкуватися з ОСОБА_3 на предмет наявності при ньому заборонених речей та під приводом проведення огляду, виявили при ОСОБА_3 каплі для очей. Після чого переконали потерпілого, що виявлені каплі для очей є медичним препаратом, який містить наркотичні засоби та є забороненим для вільного обігу та отримали шляхом обману від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1000 грн., які потерпілий передав йому, після чого вони спільно заволодівши грошовими коштами потерпілого, залишили місце події, а в послідуючому розділили між собою порівну отримані грошові кошти.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як вони повністю погоджуються з обставинами скоєння ними кримінального правопорушення встановленим, як на досудовому слідстві, так і в суді.
Показання обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченими не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки вони своїми умисними діями вчинили заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Крім того, дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 353 КК України, оскільки вони своїми умисними діями, вчинили самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно-небезпечних діянь.
При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, сприяв розслідуванню в ході досудового слідства та в суді, що є пом"якшуючою обставиною по справі, його характеристики, не одружений, не працює, стан його здоров"я, збитки потерпілому відшкодовано.
Суд приймає до уваги, що підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, сприяв розслідуванню в ході досудового слідства та в суді, що є пом"якшуючою обставиною по справі, його характеристики, не одружений, не працює, стан його здоров"я, збитки потерпілому відшкодовано.
Також судом враховано, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків не зробив, має непогашену в установленому законом порядку судимість, скоїв рецидив злочинів, що є обтяжуючою обставиною по справі.
Також судом враховано, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, скоїв рецидив злочинів, що є обтяжуючою обставиною по справі.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі.
Речові докази (а.с.94), підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження, а також поверненню потерпілому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366- 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років одного місяця позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 353 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно визначити покарання у вигляді 2 (двох) років одного місяця позбавлення волі.
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років одного місяця позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 353 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно визначити покарання у вигляді 2 (двох) років одного місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 18.10.2012 року, з моменту затримання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 18.10.2012 року, з моменту затримання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Речові докази по справі (а.с. 94), а саме: сувенірне посвідчення "Удостоверение клевого рибака" - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12012000040000057.
Речові докази по справі (а.с. 94), а саме: грошові кошти в сумі 1000 (одну тисячу) гривень - повернути потерпілому ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: