Справа № 1519/2-841/11
Провадження №2/521/3027/2013
18 квітня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Граніна В.Л.,
при секретарі судового засідання Шкребтієнко Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Сьомої одеської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно за законом, визнання заповіту недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб - Сьомої одеської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно за законом, визнання заповіту недійсним. В обґрунтування заявлених вимог він зазначив, що 17.01.2008 року помер його брат - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на частину домоволодіння з господарськими прибудовами за адресою: м. Одеса, вул. Спартаківська, 25.
Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він разом з своєю сестрою відповідачем ОСОБА_2 проживали разом з братом у зазначеному домоволодінні. У встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тому ОСОБА_1 вважає, що він прийняв спадщину, а його сестра ОСОБА_2 пропустила встановлений строк на прийняття спадщини, оскільки не звернулась вчасно до нотаріальної контори з відповідною заявою.
Крім того, позивач просив суд, визнати недійсним заповіт, укладений ОСОБА_3 від 19.01.1994 року зареєстрований за №30/1-2/380, так як на його думку він складений з порушення законодавства.
В процесі судового розгляду до суду із зустрічною позовною заявою до суду звернулась ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом. ОСОБА_2, посилалася на те, що користувалася спадковим майном її померлого брата ОСОБА_3 і на час відкриття спадщини, крім того померлий за життя склав заповіт на її ім'я від 19.01.1994 року.
У судовому засіданні, ОСОБА_1 участі не приймав, відповідно до письмової заяви від 16.04.2013 року просив суд розглядати справу без його участі.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.
Сьома Одеська державна нотаріальна контора подала суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за відсутності її представника.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник відносно визнання права власності на спадщину у вигляді 19/200 частини домоволодіння розташованого вул. Спартаківській, 25 в м. Одесі, яка належала їх рідному брату ОСОБА_4, померлому 17.01.2008 року на праві приватної власності.
Як вбачається з відповіді Сьомої одеської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_1, спадкова справа не заводилась і на протязі шести місяців після смерті спадкодавця ні позивач, ні відповідач з заявою для прийняття спадщини не звертались.
ОСОБА_2, не може вважатися такою, що прийняла спадщину у зв'язку із постійним проживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому що ОСОБА_1 знаходився в місцях позбавлення волі. Дані обставини встановлені рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2012 року по справі №2/1519/1240/11 за позовом ОСОБА_2 до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори, Одеської міської ради, ОСОБА_1 про встановлення строку для прийняття спадщини, яким позивачу у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Це рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, ОСОБА_2 відповідно до ст. 1269 ЦК України не прийняла спадщину після смерті її брата ОСОБА_1, померлого 17.01.2008 року і пропустила строк для прийняття спадщини встановлений ст. 1270 ЦК України.
Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, від вважається таким, що не прийняв її.
Тому, суд враховуючи обставини справи, вважає що за ОСОБА_2 не може бути визнано право власності на спадкове майно.
Щодо позову ОСОБА_1 стосовно визнання права власності на спадщину за законом, визнання заповіту недійсним, суд вважає, що позовні вимоги також не підлягають задоволенню. В цьому висновку суд виходить з того, що ОСОБА_1 також з померлим братом постійно не проживав, так як останній знаходився в місцях позбавлення волі. Відповідно до ст.ст. 1269, 1270 ЦК спадщину не прийняв та пропустив строк для прийняття спадщини.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 не доведені обставини та не надано відповідних доказів та підстав для задоволення судом вимог щодо незаконності заповіту укладеного ОСОБА_3 від 19.01.1994 року, зареєстрованого за №30/1-2/380.
Так, згідно ч. 2 с. 1257 ЦПК України, суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Те що, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, ОСОБА_1 доведено не було, так як розбіжності в даті складання та посвідчення заповіту (як зазначено у листі Сьомої одеської державної нотаріальної контори від 24.07.2008 року №3849) не підтверджують те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, СУД, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Сьомої одеської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно за законом, визнання заповіту недійсним відмовити.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строку з дня проголошення апеляційної скарги.
Головуючий